Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей із ринолалією

Педагогіка і виховання » Організація логопедичної допомоги в умовах сім’ї, яка виховує дитину з ринолалією » Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей із ринолалією

Сторінка 2

У процесі дослідження проблеми організації логопедичної допомоги в умовах сім’ї, яка виховує дитину з ринолалією, ми дійшли таких висновків:

1. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що внутрішньосімейні стосунки й відносини батьків відіграють важливу роль у розвитку особистості дитини з порушеннями мовлення. Батьківське ставлення до таких дітей має свою специфіку, що виражається в протиріччі між необхідністю трансформації власних очікувань та установок відносно дитини, з одного боку, і неможливість змінити біологічний та емоційний статус дитини в родині, з іншого. Фіксація на порушенні мовлення дитини призводить до того, що батьки часто переходять до особливої манери виховання й поведінки з дитиною, викликані характером мовленнєвого порушення.

2. Дослідження вчених довели, що діти з ринолалією, в зв’язку з особливостями психофізіологічного розвитку, потребують адекватної уваги з боку близьких дорослих. Так, ці діти емоційно реактивні, їхня поведінка може характеризуватися негативізмом, підвищеною збудливістю, агресією, або навпаки, підвищеною сором'язливістю, нерішучістю, боязливістю, млявістю, що свідчить про несформованість емоційно-вольової регуляції цієї групи дітей. Отже, діти із ринолалією мають потребу в комплексному, диференційованому і цілісному впливові на всі сторони розвитку особистості, що це неможливо без участі батьків та налагодження взаємодії з ними.

3. Виховання дитини з ринолалією в сім’ї – це складний педагогічний процес, який передбачає наявність мети, завдань, змісту, форм, методів виховної діяльності. Тому логопеду, який працює з родиною, яка виховує таку дитину, необхідно проводити свою роботу у двох напрямках:

1) розвиток дошкільника та корекція його мовлення та вторинних психофізичних нашарувань;

2) підвищення педагогічної культури батьків та організації педагогічної взаємодії, спрямованої на нормалізацію дитячо-батьківських відносин.

4. Результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (70%), які виховують дітей із ринолалією, характеризуються недостатнім рівнем реабілітаційної культури, що обумовлює необхідність організації системи роботи з її підвищення.

5. Запропонована нами системи роботи із батьками велася за двома напрямами:

1) інформаційний, що передбачав ознайомлення батьків з результатами психолого-педагогічного, логопедичного обстеження дітей; ознайомлення з віковими особливостями нервово-психічного розвитку, етапами становлення мовлення дитини з ринолалією; ознайомлення з методами корекційно-розвиваючого впливу;

2) навчальний, який включав залучення батьків до активної участі в корекційоному процесі з подолання ринолалії у дитини, навчання батьків прийомам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною; формування в батьків і дітей уявлень про готовність до навчання в школі. Реалізація означених напрямів передбачала:

1) залучення батьків до корекційно-виховного процесу: переконання батьків, що їхня дитина потребує спеціальної допомоги, додаткової уваги, особливого підходу; формування переконань, що лише з допомогою родини дитина зможе подолати труднощі у психофізичному розвитку;

2) формування задоволення батьків процесом розвитку дитини: показ досягнень у розвитку дитини (навіть мінімальних);

3) розкриття перед батьками творчих підходів до навчання та виховання дитини: формування певних дефектологічних знань і вмінь; навчання батьків корекційним прийомам роботи з дитиною вдома.

Робота за означеними напрямами проводилась у вигляді як традиційних форм роботи з батьками (батьківські збори, консультації, відвідування батьками навчальних занять та виконання домашніх завдань логопедичного змісту), так і нетрадиційних (створення родинного клубу «Мамина школа», в рамках якого проводилися спільні заняття для батьків та дітей, батьківські дні, функціонувала батьківська пошта, кіноакадемія, ігротека (ігри проблемного та дидактичного змісту). Перевага нового підходу щодо організації взаємодії логопедів і батьків підтвердилися не лише підвищенням рівня реабілітаційної культури батьків, але й їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ринолалією, можливістю реалізації єдиної програми виховання й розвитку дитини із ринолалією в ДНЗ та в родині.

Спільні завдання ДНЗ та родини в розвиткові мовлення дитини з ринолалією

Програмові завдання

Реалізація завдань у родині

Реалізація завдань у ДНЗ

Розвивати у дітей усі сторони усного мовлення:

правильну звуковимову;

словниковий запас;

граматичний лад;

зв'язне мовлення.

1. Розвивати звукову культуру мовлення:

-готувати артикуляційний апарат до правильної вимови звуків рідної мови;

- уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови;

- розвивати фонематичний слух, мовний подих, гучність, темп, інтонаційну виразність;

- формувати уявлення про значення термінів ``слово'', ``звук''.

Розвивати дрібну моторику рук дитину за допомогою ігрових вправ, уведення деяких елементів ручної й художньої праці.

2. Розширювати словник дітей:

- збагачувати й активізувати словниковий запас дітей на основі поглиблення уявлень про навколишнє;

- знайомити зі словами, що позначають якості, властивості предметів, з найпростішими антонімами (колір, величина);

- формувати розуміння узагальнюючих значень

слів і вміння використовувати їх у мовленні;

- вчити здійснювати добір дій до предмета, об'єкта.

3. Формувати в дошкільників граматичні навички усному мовлення:

- вправляти дітей у правильному уживанні прислівників, що виражають просторові відносини (на, в, за, з, із, під, над, між, перед та ін.);

- вправляти в утворені іменників у родовому відмінку множини (Кого немає? - Качок).

- навчати правильного вживання іменників, прикметників у всіх відмінках однини і множини;

- вчити використовувати дієслова наказового способу;

Знайомити дітей зі способами словотворення:

- використання зменшено-пестливих суфіксів (спідничка,

- прийоми словотворення іменників (зручніше за все на темі ``Тварини і їх дитинчата'');

- назви тварин і дитинчат у множині (без уживання важких для цього віку форм слів).

4. Розвивати зв'язне мовлення дошкільників:

- створювати умови, що дозволяють дітям дотримуватись необхідних правил ведення діалогу:

слухати й розуміти співрозмовника;

формулювати й ставити запитання;

будувати відповідь відповідно до почутого

- навчати дітей складанню й поширенню простих речень за рахунок однорідних членів:

підметів

визначень

присудків

- знайомити дошкільників з видами простих речень, різних за метою висловлювання (оповідальні, питальні);

- вправляти в умінні інтонаційно відображати мету висловлювання.

5. Створювати в оточенні дитини культурне, багате мовне середовище й усіляко сприяти активізації дитячого мовлення

Надавати необхідну посильну допомогу своїй дитині в постановці й корекції звуків, враховуючи рекомендації логопеда й вихователів групи.

За рекомендацією логопеда (вихователя) проводити зі своєю дитиною спеціальні ігрові вправи, що сприяють усуненню й попередженню порушень звуковимови.

Застосовувати спеціальні ігрові вправи для стимулювання фонематичного слуху (розрізнення звуків), мовленнєвої уваги (уміння слухати й чути дорослого, виконувати дії згідно зі словесною інструкцією: (``Слухаємо звуки вулиці'', ``Хто так кричить?'', ``Знайди іграшку'' ( за словесними вказівками дорослого) ``Гра в рими'' (добір слів, близьких за звучанням).

Проводити ігрові вправи (``Сорока-Білобока''; ``Хлопчик-мізинчик, де ти був?'' і т.п.) Давати дітям у домашніх умовах, під контролем дорослих, вирізати ножицями, шити голкою з більшим вушком, ліпити й т.п.

Багато розповідати й показувати дітям, читати їм художню літературу.

Звертати увагу дітей на те, із чого зроблені предмети, їх властивості; доводити (показувати) це в практичному плані: (наприклад, пластмасовий човник плаває, а металевий ключ тоне).

У повсякденному житті або в ігрових вправах закріплювати й розширювати вживання узагальнюючих понять: городина, фрукти, посуд, одяг, меблі та ін.

Ставити дитині запитання: ``Що робить .?''

Звертати увагу на правильне вживання прислівників у повсякденному спілкуванні.

Ненав'язливо, але постійно виправляти дитину, якщо вона неправильно вживає дані форми.

Прагнути до того, щоб мовлення всіх дорослих, які оточують дитину, відповідали нормам літературної мови.

Започаткувати традицію щоденного обміну враженнями про прожитий день, де запитання ставить не лише дорослий дитині, але й дитина дорослому.

Навчати дитини бути ввічливою і тактовною при участі в діалозі з дорослими й дітьми

Після перегляду фільмів, прослуховування казок допомогти дитині підібрати дієслова, що розкривають дії персонажа, який сподобався

Показувати дитині приклад ведення діалогу за столом, у гостях, при розмові по телефону й т.д.

Розглядаючи з дітьми їх роботи, спонукати до розповіді про створені ними або уявлювані образи; предмети і явища навколишньої дійсності.

Створювати в родині умови для вільної театрально-ігрової діяльності дитини (перевдягання, убирання).

Організовувати протягом року цілеспрямовану роботу з дітьми з профілактики і корекції звуковимови, з розвитку інших сторін мовлення.

Проводити протягом року фронтальні заняття з розвитку звукової культури мовлення.

У повсякденнім житті систематично займатися артикуляційною гімнастикою, використовувати ігри й ігрові вправи для розвитку мовленнєвої уваги, фонематичного слуху (визначати на слух наявність того або іншого звука в слові), мовного подиху ( через ігри на піддування й проказування на одному вдиху фраз, що полягають із 3-5 слів).

Створювати умови для розвитку дрібної моторики рук, використовуючи спеціальні ігрові вправи, заняття з художньої праці й інших видів дитячої діяльності (пізнавальної, образотворчої).

Розширювати й активізувати словниковий запас дошкільників у процесі всіх видів дитячої діяльності, на заняттях.

Показувати й називати різні якості і властивості предметів.

Проводити ігрові вправи на закріплення узагальнюючих слів, осмислене вживання антонімів.

Добір дієслів.

Вирішувати проблему вживання приводів в іграх і ігрових вправах, у повсякденнім житті, на заняттях.

Проводити мовні ігри.

Використовувати ігрові вправи й вправи на заняттях.

Проводити мовні ігри й спеціальні вправи.

Познайомити дітей із правилами ведення діалогу, використовуючи театрально-ігрову діяльність. У процесі різних видів діяльності спонукати дитячі висловлювання різного типу (діалогу й монологу).

Відпрацьовувати інтонацію оповідання й питання.

У спілкуванні з дитиною контролювати власне мовлення (вимова, наголос, темп, інтонації, сила голосу та ін.).

Організовувати прослуховування аудіозаписів різних творів у виконанні професіоналів.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Погляди на склад навчальної літератури
Німецькі традиції створення навчальної книжки для народних шкіл були покладені в основу вітчизняних книжок для читання. Як відомо, “Рідне слово” К.Д.Ушинського в своїй першооснові теж грунтувалося на методиках і підходах кращих німецьких педагогів Фріза, Шерра. Але для вітчизняної школи цього було ...

Засади впливу іноземної мови на естетичне виховання учнів
Естетичне виховання на уроках іноземної мови можна розглядати і як самоціль, тобто як компонент загально-виховної системи, і як мотиваційний засіб, що сприяє вивченню самої іноземної мови. Це зумовлено високим мотиваційним потенціалом естетичного виховання та широкими можливостями, які надає для ць ...

Поглиблене вивчення математики
Основним завданням навчання математики в середньому закладі освіти є забезпечення рівня математичної культури, необхідного для повноцінної участі в повсякденному житті, продовження освіти та трудової діяльності. Математика є унікальним засобом формування не лише освітнього, а й розливального та інт ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com