Орієнтовна тематика консультацій для батьків

закономірності психічного розвитку дітей певного віку (залежно від віку дитини, що виховується

у конкретній сім’ї);

причини відставання дитини у психофізичному розвитку;

можливості медичних, психологічних і соціальних служб у допомозі дитині з проблемами

розвитку та її сім’ї;

можливості подолання проблем і труднощів дитини в сім’ї;

побудова адекватних стосунків у родині;

вплив іграшок на психофізичний розвиток дитини;

в які ігри грати з дитиною на різних вікових етапах її розвитку (залежно від проблеми дитини,

що виховується у конкретній сім’ї);

обладнання дитячого куточка у домашніх умовах;

які види діяльності слід розвивати у дитини певного віку;

роль емоцій і пестощів у спілкуванні з дитиною та її розвитку;

розвиток мовлення дитини (від народження до 7-ми років);

критичні періоди в розвитку мовлення дитини;

роль членів сім’ї в активізації мовленнєвого спілкування дитини;

як розвивати пам’ять, мислення дитини (з урахуванням проблеми розвитку дитини, її віку);

профілактика дитячих неврозів в умовах сім’ї;

як не допустити відхилень у поведінці дитини;

чи повинна дитина з проблемами розвитку мати вдома обов’язки і доручення, як допомогти їй їх

виконувати;

що являють собою спеціальні чи інтегровані заклади для дітей з проблемами розвитку, у яких

випадках слід направляти туди дитину;

роль батьків у підготовці дитини до навчання.

Методичні рекомендації для батьків дітей, які виховують дитину з ринолалією

1. Створіть удома атмосферу затишку й комфорту для дитини Така атмосфера буде сприяти нагромадженню чуттєвого досвіду дитини ы сприятливо позначиться на її загальному й мовленнєвому розвитку.

2. Постійно розмовляйте з дитиною спокійно і неголосно, впливаючи на неї мелодикою голосу, мімікою й рухами. Спокійний голос привчить дитину вслухуватися в мовлення навколишніх.

3. Проявляйте терпіння чекати звукові і словесні реакції дитини. Намагайтеся хвалити її навіть за незначні успіхи. Похвала створює мотивацію спілкування.

4. Постійно з перших місяців життя дитини консультуйтеся з логопедом. Він допоможе попередити або пом'якшити наступні важкі мовленнєві порушення. Надалі логопед складе реабілітаційну програму з корекції недоліків мовленнєвого розвитку й надасть логопедичну допомогу Вашій дитині.

5. Батькам і дитині з уродженою ущелиною піднебіння потрібні також консультації психолога. Батькам психолог допоможе правильно організувати виховання дитини, уникнути гіперопіки. Дитині психолог допоможе повірити в успіх, уникнути емоційних порушень.

6. Систематично й акуратно виконуйте з дитиною домашні завдання, при цьому займайтеся щодня або через день у доброзичливій, ігровій формі; не давайте на одному занятті більше 2-3 вправ; дотримуйтеся точності і поетапності виконання завдань; не пропонуйте на першому етапі для виконання важкі завдання, поступово переходите від простого до складного;

7. Вводьте поставлені й закріплені звуки в повсякденне мовлення, формуючи в дитини навички самоконтролю;

8. Поступово ускладнюйте вимоги до мовлення дитини;

9. Навчайте дитину спостерігати, слухати, міркувати, чітко і ясно висловлювати свої думки;

Це цікаво:

Особливості відчуття і сприймання кольору у молодшому шкільному віці
Колір як властивість предметів оточуючої дійсності та одна з характеристик людських відчуттів безпосередньо пов'язаний із зоровими відчуттями і сприйманнями. Зорові відчуття відіграють важливу роль у діяльності людини та пізнанні нею навколишнього світу. Апаратом зору є око - орган чуття зі складно ...

Моральне виховання школярів. Його завдання, зміст, основні форми
Моральне виховання – це виховна діяльність школи і сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності. Зміст морального виховання в національній школі: - формув ...

Особливості виконання контрольних дій розумово відсталими дітьми в умовах наявності опори на зразок
Результати проведеного констатуючого експерименту повністю підтвердили теоретичні данні присутності у розумово відсталих дітей чрезмірно низького рівня оволодіння перевірочними діями. До нульового рівня самоконтроля віднесені діти, що характеризуються відсутністю намірів до здійснення контрольних д ...