Концепція статеворольового виховання

Прихильники роздільного за статтю навчання висувають такі аргументи на його користь: можливість уникнути нерівномірності настання вікових криз у хлопчиків і дівчаток, більш висока успішність по окремим предметам, зниження агресії, більш успішна самореалізація дівчаток у родині, більше спокійна й впевнена у собі поведінка хлопчиків, зручно працювати вчителеві, виконання замовлення батьків, дозволяє враховувати нерівномірність розвитку хлопчиків і дівчаток, знижується підліткова депресія, більш адекватна оцінка своєї статі, більш адекватна позитивна самооцінка, знижується страх оцінки з боку протилежної статі, уникає усереднення розвитку, знижується роль оцінних стереотипів з боку вчителя, у змішаних класах напруженіші відносини між статями.

Проти роздільного за статтю навчання така аргументація: закріплюється на рівні свідомості статева диференціація, закріплюються гендерні стереотипи, закріплюється уявлення про розбіжності у поведінці представників чоловічої й жіночої статі, зростає роль установок учителя, гостро відчувається брак досвіду спілкування із протилежною статтю, ідеалізація протилежної статі, орієнтація дівчаток на самореалізацію в області материнства, у гетерохронній групі більш творча атмосфера, недостатня підготовленість вчителів (перенос своїх гендерних проблем і стереотипів), акцентується нерівність можливостей у навчанні, роздільне навчання суперечить загальносвітовим тенденціям до поєднання чоловічих і жіночих ролей і свідчить про недостатній рівень демократизації суспільства.

Тобто треба врахувати, що роздільне навчання закріплює на рівні свідомості біологічну різницю між статями як основу поділу діяльності, акцентує нерівність можливостей у навчанні (коли, приміром, програма з математики дається дівчаткам не повністю), орієнтує дітей на виконання сугубо традиційних соціальних ролей і, нарешті, суперечить загальносвітовій тенденції до спільного навчання.

Ми бачимо, що традиційна статеворольова соціалізація дівчаток і хлопчиків, у якій бере активну участь школа, продовжує відтворювати патриархатні стереотипи взаємодії статей у суспільній і приватній сферах.

Патріархат - це система суспільних відносин, що характеризується домінуючою роллю чоловіків у господарстві, суспільстві й родині; це панування чоловіків як соціальної групи над жінками, що прийняла форму твердої соціальної системи. Патріархатні стереотипи все частіше вступають у протиріччя з реальними трансформаціями гендерних відносин у сучасному суспільстві, стають перешкодою для розкриття індивідуальностей, рівноправності статей, стійкого розвитку демократичних відносин. Школа повинна давати учням можливість розвивати індивідуальні здібності й інтереси, незалежно від приналежності до тієї або іншої статі, протистояти традиційним стандартам відносно статей. Л.В. Попова підкреслює, що немає потреби робити дівчаток більш схожими на хлопчиків або навпаки. Мета зусиль у тому, щоб допомогти й хлопчикам і дівчаткам стати щасливими людьми, що найбільше повно реалізують своєї здібності й особливості, що одержують задоволення від свого життя, впевнених у собі й своєму майбутньому.

Для дівчини, згідно з історично сформованими патріархатними стереотипами переважає орієнтація на сім’ю та сімейні цінності, ведення домашнього господарства тощо. Для хлопця, згідно тих самих стереотипів, нормативно бажаною є більша активність за межами сім’ї: професійна діяльність, суспільна активність. Не даремно, існує прислів’я, що "для жінки сім’я - це друга робота, а для чоловіка робота - це друга сім’я". Згідно з таким розмежуванням важливою умовою самореалізації для дівчини вважається успішний і вчасний шлюб. Жінка, яка не створила сім’ю, вважається невдахою, її називають "старою дівою". Чоловіка, який ніколи не одружувався, ніхто не називає невдахою, і для нього немає відповідного прізвиська. З іншого боку, успішність самореалізації чоловіка пов’язується з його кар’єрою, часто зі статусом в суспільстві.

Це цікаво:

Стан формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства в практиці початкової школи
Для з'ясування стану формування знань про людину в учнів на уроках природознавства у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо організації процесу формування знань про людину у практиці початкової школи. Констатуючим експериментом було охоп ...

Комплекс вправ з використанням імітаційних ігор у навчанні фонетики учнів
На відміну від слухо-вимовних (артикуляційних) навичок, які є мовленнєвомоторними, інтонаційні навички – це мовленнєві навички: мовлення є ситуативним за своєю природою, тому й наша інтонація завжди залежить від мовленнєвої ситуації: з ким ми розмовляємо, де ми знаходимось, який комунікативний намі ...

Роль дорослих в організації ігрової діяльності дітей
Л.С. Виготський пише: «Треба лише поглянути на дитину, аби побачити що в ній заховано значно більше можливостей для життя, ніж ті, які здійснюються. Франк говорить, якщо дитина грає в солдата, робітника та коня, то це тому, що у ній реально в «середині» сидять і солдат, і кінь, і робітник. Іншими с ...