Гендерний підхід у педагогічній науці

Сторінка 2

чоловіче-раціональне-духовне-божественне- культурне;

жіноче-чутливе-тілесне-гріховне- природне .

Поняття гендеру позначає в сутності й складний соціокультурний процес конструювання суспільством розбіжностей у чоловічих і жіночих ролях, поведінці, ментальних й емоційних характеристиках, і сам результат - соціальний конструкт гендеру. Важливим елементом конструювання гендерних розходжень є їх поляризація й ієрархічна супідрядність, при якому маскулінне автоматично маркірується як пріоритетне й домінуюче, а фемінінне - як вторинне й підлегле.

Основою для виникнення гендерного підходу у другій половині ХХ сторіччя стало нове соціальне знання (М. Фуко, І. Гофман, П. Бергер, Т. Лукман та ін.) та праці теоретиків фемінізму, практично не відомих до останнього десятиріччя (Дж. Скотт, Дж. Батлер, Ю. Кристєва, Л. Іррігарей та ін.). Серед російських вчених, що першими поставили питання статевої (гендерної) соціалізації ще у радянські часи слід назвати І. C. Кона. Однак найактивніше гендерна проблематика в освіті стала розвиватися у пострадянських країнах тільки у часи перебудови, коли їй почали приділяти увагу такі дослідники, як О. Ярская-Смирнова, Л. Попова, Л. Штильова, І. Кльоцина, І.В. Костикова, Смоляр Л.О., Булатова Л.О., Лебединська І.В., Луценко О.А. та інші.

Існуюча різноманітність підходів до проблеми гендеру, а також наявність певної кризи у розробці теорії самі по собі є свідченням ступеня її розвиненості і теоретичної глибини. Формування і використання гендерного підходу в педагогіці в сутності є набагато більшим, ніж просто появою нової теорії. Це - принципово нова теорія, прийняття якої означає зміну ціннісних орієнтацій людини, перегляд багатьох усталених уявлень й "істин".

Дослідники зазначають, що гендерний підхід у будь якій сфері передбачає, що розбіжності у поведінці та вихованні чоловіків і жінок визначаються не стільки їх фізіологічними, біологічними, анатомічними особливостями, скільки соціально-культурними факторами. Такий конструктивістський підхід передбачає подолання негативних гендерних стереотипів: якщо вони не є вродженими, а сконструйовані суспільством, то їх можна змінити, змінюючи свідомість суспільства.

Л. Штильова прямо вказує на те, що головна ідея впровадження гендерного підходу в освіту і виховання полягає в урахуванні специфіки впливу на розвиток хлопчиків і дівчаток всіх факторів навчально-виховного процесу (зміст, методи навчання, організація шкільного життя, педагогічне спілкування, набір предметів та ін.), у відмові від асиметрії соціалізації бінарного типу ("слабка залежна дівчина - сильний, рішучий юнак"), у вихованні всебічно розвиненої особистості, вільної від дискримінаційних поглядів [Там само].

Концепція будується із співвідношення виховання й гендерної соціалізації. Виховання являє собою частину процесу соціалізації й розглядається як цілеспрямована й свідомо контрольована соціалізація. Виховання виступає своєрідним механізмом прискорення соціалізації. За допомогою виховання переборюються або послабляються негативні наслідки соціалізації, їй надається гуманістична орієнтація. Одним з факторів гендерної соціалізації є освіта й освітні установи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Знайомство зі школою, педагогічним колективом, основним формами про освіту, програмою та методичною літературою
Важливим початковим етапом проходження педагогічної практики є ознайомлення зі школою та її педагогічним складом. Я проходив практику в Старокостянтинівській ЗОШ I-III ступенів №6 (див. Фото школи Додаток А) з метою отримання та оволодіння певною системою професійних знань, умінь та навичок у проце ...

Функції засобів навчання географії
Численні наукові дослідження довели, що засоби навчання підвищують якість навчально-виховного процесу. Це відбувається в силу того, що вони стимулюють пізнавальну діяльність учнів, розвивають уяву, мислення й т.д. Розглянемо основні функції засобів навчання географії. Функція наочності. В історії п ...

Проблеми самооцінки школяра
Проблема виникнення і розвитку самооцінки є однією з центральних проблем становлення особи дитини. Самооцінка – це необхідний компонент розвитку самосвідомості, тобто усвідомлення людиною самого себе, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, мотивів і цілей своєї поведінки, свого відношен ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com