Формування педагогічної парадигми, яка ґрунтується на ідеології рівноправ’я

Педагогіка і виховання » Гендерне виховання у школі: теорія та практика » Формування педагогічної парадигми, яка ґрунтується на ідеології рівноправ’я

Сторінка 1

З розвитком демократії й поширенням принципів відкритого суспільства одним з найважливіших соціально-культурних завдань стає подолання всіх видів дискримінації й придушення вільного розвитку особистості, у тому числі за ознакою статі. Освіта й виховання грають в цьому процесі одну з найважливіших ролей.

Гендерна рівність трактується як рівний соціальний стан, незалежність, відповідальність й участь обох статей у всіх сферах суспільного й приватного життя. Дане поняття не містить у собі рівності фізичних якостей чоловіків і жінок, не ставить метою ідентифікувати чоловіка з жінкою; з нього виключаються об’єктивні фізичні розбіжності, пов’язані із приналежністю до різних статей. Центральною ідеєю гендерної рівності є ідея рівної всеосяжної участі жінок і чоловіків у житті суспільства. По-іншому цей же факт можна назвати повноправністю: і чоловік і жінка мають однаковий набір прав.

Проте українські гендерологи стверджують, що стереотипи масової свідомості сьогодні стають одним із найпотужніших чинників, що заважають формуванню в Україні суспільства гендерної рівності. Суттєвим чинником, спрямованим на переборення гендерних стереотипів, виступає гендерна просвіта і освіта. У зв’язку з цим постає задача подальшої розробки гендерного підходу в освіті та педагогіці.

Відсутність у професійній і науковій мові категорії "гендер", що відповідає культурному кореляту статі, як тепер стало зрозуміло, неминуче приводило до дефіциту мови, замовченню самої суті процесу конструювання жіночності й мужності на суспільному, груповому й індивідуальному рівнях, ролі в цьому процесі педагогічних технологій.

Можливо тому в структурі теорії радянського виховання "статеве виховання" займало периферійне положення. У професійній педагогічній свідомості воно більше асоціювалося із санпросвітою і медико-гігієнічними аспектами статевого життя, ніж з педагогікою соціальних процесів.

Впровадження категорії "гендер" у педагогічний процес середньої школи має принципове значення, оскільки саме в школі формується багато уявлень про професійне самовизначення, життєву стратегію, доступ до ресурсів і влади, що мають в основі соціостатеву орієнтацію. Розвиток гендерної освіти в школі дозволить сформувати уявлення про те, що стать не є підставою для дискримінації за будь-яким критерієм чи показником, що вона дає можливість жінці й чоловіку користуватися правами людини у всій повноті цього поняття, надає сили для вільного вибору шляхів і форм самореалізації на рівні своєї неповторної індивідуальності.

На жаль, більшість дослідників в області педагогічних наук, а також викладачі університетів, а відповідно і середніх навчальних закладів, досі не знайомі з теорією й практикою гендерних досліджень. Як правило, вони продовжують працювати в традиційному руслі радянської педагогіки. Помічено, що існуюча система підготовки фахівців в області педагогічних наук не тільки не забезпечує необхідного рівня знань з даної теми, але дотепер продовжує відтворювати традиційні стереотипи відносно жінок і чоловіків й, тим самим, сприяє посиленню гендерної асиметрії й ієрархії, що приводить до посилення дискримінації жінок в суспільстві і гендерним конфліктам. Викладачі й дослідники "старої школи" не здатні протистояти цим негативним явищам, оскільки дотримуються біодетерміністських поглядів на ролі жінок і чоловіків.

Тобто основною проблемою зараз, як вважають гендерологи, виявилось неоднозначне розуміння науковцями нових термінів і їхнього змісту, що в результаті призводить до курйозів, коли два дослідника, називаючи один термін, говорять зовсім про різне. Використання терміна гендер як синоніма слова стать часто зустрічається у вітчизняних дослідженнях, автори яких усвідомлено або не усвідомлюючи цього стоять на біодетерміністських позиціях, але вважають слово гендер більш сучасним.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Види контролю, вимоги
За місцем у навчальному процесі розрізняють попередній, поточний, періодичний, підсумковий види контролю. Попередній контроль – перед вивченням нової теми або на початку уроку, семестру для з'ясування загального рівня підготовки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчально-пізнавальної д ...

Соціальне навчання
У процесі соціалізації дитина засвоює велику кількість знань про суспільство, суспільні відносини, соціальні статуси і ролі, норми і правила соціальної поведінки і багато іншого. Він також набуває різні уміння і навики, які допомагають його інтеграції у суспільство. Причому найбільш інтенсивно цей ...

Термін підготовки фахівця
Освітньо-кваліфікаційний рівень — характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності. В Україні розрізняють такі освітньо-кваліфікаційні рівні (згідн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com