Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій

Педагогіка і виховання » Гендерне виховання у школі: теорія та практика » Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій

Сторінка 2

Вищі навчальні заклади України вже мають досвід впровадження гендерних курсів до навчальних програм підготовки студентів. Дослідниця О.М. Любарська у своїй статті "Гендерне виховання як основа розбудови державності" рекомендує під час навчання застосовувати універсальні концептуальні та чуттєві категорії свідомості студентів, які використовуються для створення необхідних образів при забезпеченні їх різного наповнення та врахування особливостей сприйняття в залежності від рівня сформованості пізнавальних можливостей кожного із них. Поступово, підкреслює авторка, працюючи в даному напрямі, підхід до гендерного виховання може стати не тільки засобом широкої загальноосвітньої підготовки майбутніх фахівців, а й шляхом формування системного гендерного мислення студентів та розвитку їх креативних можливостей.

Спираючись на свій досвід, О.М. Любарська зазначає, що на жаль, дуже мало дівчат і юнаків вважають за необхідне самостійно стверджуватись у житті, вони не бачать, як можна досягти статусу в нашому суспільстві, не знають, які кроки треба здійснити, щоб "виповнити" себе.

Все це, на її думку, свідчить про необхідність глибинної психологічної переорієнтації молоді на основі гендерної рівноваги: формування в них потягу до незалежності, вміння самостійного прийняття рішень, подолання набутої безпорадності внаслідок авторитарного сімейного та шкільного виховання, підвищення віри в себе, свої дії, а, головне, зробити їх соціально відповідальними.

О.М. Любарська пише, що існуюча гендерна культура сучасних студентів - це сукупність статеворольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних потреб, інтересів і форм діяльності, зумовлених суспільним устроєм та пов’язаними з ним інституціями, які протягом всього історичного часу готували жінку до сімейних ролей, а чоловіка до роботи та кар’єри. Тому під час викладання курсу необхідно подолати стереотипи мислення з цієї проблеми. Треба намагались так побудувати курси, щоб молода людина побачила, що вона може зайняти пристойне місце у суспільстві.

Вказуючи на шляхи засвоєння студентами нових знань, О.М. Любарська звертає нашу увагу на те, що найлегше змінити саме знання, потім настрій і т.п., бо вони є відносно пластичними. Більш консервативними є психічні якості, які характеризують усталені особливості окремих психічних функцій (ціннісні орієнтації та установки, звичні підходи до життєвих проблем, життєвих устроїв), набуті риси характеру під час формування нав’язаного батьками та суспільством світогляду, який виріс у кожного в систему переконань, що є основою особистості.

Погоджуємось із думкою іншої дослідниці, Вікторії Суковатої, про те, що введення гендерних курсів у систему вищої освіти є важливим кроком не тільки в аспекті професіоналізації студентів, але й феноменом, здатним трансформувати політики тоталітарної освіти у напрямку її більшої толерантності. Мета гендерних курсів не вписується виключно у професіоналізуючу функцію. Їх призначення значно ширше: використовувати феміністську критику та деконструкцію стереотипів для формування нової особистості, яка комфортно і адекватно вписується до концепції демократичного суспільства.

Дослідниця підкреслює, що на відміну від "тоталітарного" викладання, що апелює до "абсолютного суб’єкту" та "монологу", основою гендерного курсу повинна виступати не лекція, а перфоманс, діалог, поліфонія (полілог). Серед них назвемо соціально-комунікативні тренінги, сценарні та рольові ігри, психодраму (за Дж. Морено), психосинтез (за Р. Ассаджіолі), евристичні діалоги, вправи по розширенню свідомості та арсенал сучасних практик самоактуалізації. Це не відміняє традиційної лекції, але суттєво модифікує її, розширює можливості впливу навчального матеріалу на свідомість студентів, обумовлює його сприйняття на більш глибоких рівнях психіки, що відповідають за формування ідентичності. Спираючись на свій досвід, авторка зазначає, що подібні нестандартні для учбової аудиторії вправи та методи викликають живу та зацікавлену реакцію студентів не тільки інформативною новизною, але й умовами зміни лідерських ролей, що утворюються, деконструкцією стереотипів не тільки на інтелектуально-логічному, але й на тілесно-екзистенціальному рівні. Це дуже важливий фактор, що походить від ідеї про те, що при викладенні гендерної теорії необхідно усвідомлено використовувати і тіло, і емоції як "будівельний матеріал", конструювати в аудиторії мікропростір гендерної свободи та альтернативної ідентичності, залучати студентів до психосоматичного реагування, творчого експромту, міні дискусій всередині лекційного процесу. Побічним ефектом подібного дійства є психотерапевтична розрядка: зняття утисків та комплексів, травматичного досвіду минулого, пов’язаних із гендерною стратифікацією.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Сутність, зміст, функції, діалектика та фактори розвитку дитячого колективу
Колектив як людська спільнота, що утворює систему колективістських стосунків, є основним чинником формування громадської сутності особистості, розвитку її індивідуальності. Виховний колектив відзначається розмаїттям видів, форм суспільно корисної праці та спілкування. Його сутність реалізується в р ...

Предмет і завдання сучасної дидактики
1. Предмет дидактики. Система дидактичних наук. Основні поняття теорії навчання. 2. Методологічна основа дидактики. Рушійні сили процесу навчання. 3. Альтернативні дидактичні концепції. 4. Основні проблеми теорії навчання. 5. Зв’язок дидактики з іншими науками і конкретними методиками. Ключові поня ...

Використання музично-ритмічних вправ на уроках музики в початкових класахта позакласній виховній роботі
Ритмічне чуття слід виховувати в учнів вже з перших уроків у 1-у класі. Спочатку учні повинні навчитись відчувати, а потім відтворювати ритмічну пульсацію. Такі навички слід розвивати на конкретному музичному матеріалі: перед виконанням знайомої пісні, вчитель пропонує дітям одночасно зі співом від ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com