Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій

Педагогіка і виховання » Гендерне виховання у школі: теорія та практика » Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій

Сторінка 6

Наявний досвід показує, що робота в сфері гендерної освіти педагогів повинна носити безперервний характер. Вчителів можна направляти на курси підвищення кваліфікації, на яких буде говоритися про гендерну тенденційність у педагогіці й про те, як з нею боротися, тому що необразливі на перший погляд гендерні розходження в навчальному процесі грають досить важливу роль.

Якщо говорити про професійну підготовку студентів педагогічних навчальних закладів, то вона повинна включати в себе:

введення курсів з гендерної проблематики в систему вищої освіти;

викладання базових знань з гендерної проблематики: методології гендерних досліджень, феміністської теорії для кращого оволодіння певним категоріальним апаратом;

участь студентів у семінарах з гендерної проблематики, літніх школах, тренінгових програмах, наукових читаннях, науково-практичних конференціях;

формування в них потягу до незалежності, вміння самостійного прийняття рішень, подолання набутої безпорадності внаслідок авторитарного сімейного та шкільного виховання;

використання феміністської критики та деконструкції стереотипів для формування нової особистості, яка комфортно і адекватно вписується до концепції демократичного суспільства;

використання інтерактивних методів навчання.

На жаль, сучасна вища освіта все ще тяжіє до консерватизму й досі ретранслює існуючі гендерні стереотипи і, як результат, не сприяє досягненню гендерної рівності у суспільстві. З іншого боку, вищі навчальні заклади України вже мають позитивний досвід впровадження гендерних курсів до навчальних програм підготовки студентів.

Метою гендерної освіти є формування ідентичності, альтернативної тоталітарним цінностям патріархатного суспільства. Вона повинна активно застосовуватись у навчанні майбутніх педагогів, оскільки саме вони стануть носіями гендерної культури, виховуватимуть її у школярів, що сприятиме демократизації Українського суспільства.

Гендерна проблематика в освіті виникла як наслідок затвердження гуманістичної парадигми у педагогіці, усвідомлення важливості збереження інтелектуального потенціалу суспільства. Тому вона має досліджуватись як багатоаспектна, комплексна проблема зусиллями спеціалістів в області педагогіки.

На жаль, дослідження показують, що сучасній педагогіці властиві відбір, селекція дітей, а не надання переваги розвитку і саморозвитку потенційних можливостей дитини. Вона все ще ретранслює існуючі гендерні стереотипи і, як результат, не сприяє досягненню гендерної рівності у суспільстві.

Ця проблема знаходить дуже актуальне звучання в умовах гуманітаризації освіти, модернізації загальноосвітньої школи, у концепції якої підкреслюється, що найважливішим завданням виховання є формування в школярів громадянської відповідальності, правової самосвідомості, духовності й культури, ініціативності, самостійності, толерантності, здатності до успішної соціалізації в суспільстві й активній адаптації на ринку праці. Отже, гендерна освіта вирішує безліч важливих соціальних завдань, і необхідність її розвитку не повинна викликати сумнівів. Все більше визнання у працівників освіти знаходить думка про те, що гендерна педагогіка повинна стати необхідним компонентом громадянської освіти.

Отже вкрай необхідною стає розробка проблеми інтеграції в освіту і виховання концепції гендерних відносин шляхом створення нової педагогічної парадигми та впровадження відповідних до неї методів та засобів виховання гендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу. Виходячи з цього нами був сформульований перелік відповідних завдань, які були виконані. Зроблена робота дозволяє представити наступні висновки.

У сучасній педагогічній науці співіснують три основні теорії виховання і навчання школярів: традиційна ("безстатева") виховна теорія сформована в радянські часи, у якій йдеться про виховання дитини як такої; статеворольовий підхід до виховання, якій акцентує увагу на статі дитини і окремо виховує дівчинку і хлопчика як два різних види; гендерний підхід, що базується на рівноправності і спрямований на всебічний розвиток особистих схильностей індивіда.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Це цікаво:

Професійна підготовка вчителів в університетської освіти Європи: різноманітність і спільність
Для дослідження систем підготовки вчителів у країнах Західної Європи з точки зору їх різноманітності і спільності слід визначити інтеграційні чинники в розвитку цього суспільного явища. На нашу думку, до них можна віднести такі: 1. Національні системи та моделі педагогічної освіти розвиваються в пе ...

Проблема виховання особистості у колективі в теоретичній спадщині А.С. Макаренка та В.О. Сухомлинського
Вагомий внесок у розробку теорії колективного виховання зробили два видатних педагоги нашої доби: А.С. Макаренко та В.О. Сухомлинський. Тривалий час вважалося, що їхні погляди на сутність проблеми збігалися. В В.О. Сухомлинський, як стверджував С. Соловейчик, життям свої продовжував А.С. Макаренка. ...

Науковий аналіз педагогічного випадку, ситуації, конфлікту, що стався у ЗОШ та ВНЗ
Метою цієї роботи є проаналізувати педагогічні конфлікти, ситуації та випадки, що трапилися у ЗОШ та ВНЗ. Перед тим, як почати сам аналіз, хотілося б подати визначення цих понять. Терміни «конфлікт», «ситуація», «випадок» не є суто педагогічними. Їх використовують різні науки, надаючи їм певного за ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com