Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій

Педагогіка і виховання » Гендерне виховання у школі: теорія та практика » Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій

Сторінка 6

Наявний досвід показує, що робота в сфері гендерної освіти педагогів повинна носити безперервний характер. Вчителів можна направляти на курси підвищення кваліфікації, на яких буде говоритися про гендерну тенденційність у педагогіці й про те, як з нею боротися, тому що необразливі на перший погляд гендерні розходження в навчальному процесі грають досить важливу роль.

Якщо говорити про професійну підготовку студентів педагогічних навчальних закладів, то вона повинна включати в себе:

введення курсів з гендерної проблематики в систему вищої освіти;

викладання базових знань з гендерної проблематики: методології гендерних досліджень, феміністської теорії для кращого оволодіння певним категоріальним апаратом;

участь студентів у семінарах з гендерної проблематики, літніх школах, тренінгових програмах, наукових читаннях, науково-практичних конференціях;

формування в них потягу до незалежності, вміння самостійного прийняття рішень, подолання набутої безпорадності внаслідок авторитарного сімейного та шкільного виховання;

використання феміністської критики та деконструкції стереотипів для формування нової особистості, яка комфортно і адекватно вписується до концепції демократичного суспільства;

використання інтерактивних методів навчання.

На жаль, сучасна вища освіта все ще тяжіє до консерватизму й досі ретранслює існуючі гендерні стереотипи і, як результат, не сприяє досягненню гендерної рівності у суспільстві. З іншого боку, вищі навчальні заклади України вже мають позитивний досвід впровадження гендерних курсів до навчальних програм підготовки студентів.

Метою гендерної освіти є формування ідентичності, альтернативної тоталітарним цінностям патріархатного суспільства. Вона повинна активно застосовуватись у навчанні майбутніх педагогів, оскільки саме вони стануть носіями гендерної культури, виховуватимуть її у школярів, що сприятиме демократизації Українського суспільства.

Гендерна проблематика в освіті виникла як наслідок затвердження гуманістичної парадигми у педагогіці, усвідомлення важливості збереження інтелектуального потенціалу суспільства. Тому вона має досліджуватись як багатоаспектна, комплексна проблема зусиллями спеціалістів в області педагогіки.

На жаль, дослідження показують, що сучасній педагогіці властиві відбір, селекція дітей, а не надання переваги розвитку і саморозвитку потенційних можливостей дитини. Вона все ще ретранслює існуючі гендерні стереотипи і, як результат, не сприяє досягненню гендерної рівності у суспільстві.

Ця проблема знаходить дуже актуальне звучання в умовах гуманітаризації освіти, модернізації загальноосвітньої школи, у концепції якої підкреслюється, що найважливішим завданням виховання є формування в школярів громадянської відповідальності, правової самосвідомості, духовності й культури, ініціативності, самостійності, толерантності, здатності до успішної соціалізації в суспільстві й активній адаптації на ринку праці. Отже, гендерна освіта вирішує безліч важливих соціальних завдань, і необхідність її розвитку не повинна викликати сумнівів. Все більше визнання у працівників освіти знаходить думка про те, що гендерна педагогіка повинна стати необхідним компонентом громадянської освіти.

Отже вкрай необхідною стає розробка проблеми інтеграції в освіту і виховання концепції гендерних відносин шляхом створення нової педагогічної парадигми та впровадження відповідних до неї методів та засобів виховання гендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу. Виходячи з цього нами був сформульований перелік відповідних завдань, які були виконані. Зроблена робота дозволяє представити наступні висновки.

У сучасній педагогічній науці співіснують три основні теорії виховання і навчання школярів: традиційна ("безстатева") виховна теорія сформована в радянські часи, у якій йдеться про виховання дитини як такої; статеворольовий підхід до виховання, якій акцентує увагу на статі дитини і окремо виховує дівчинку і хлопчика як два різних види; гендерний підхід, що базується на рівноправності і спрямований на всебічний розвиток особистих схильностей індивіда.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Це цікаво:

Практичне застосування народної педагогіки у школах України
Українська народна педагогіка має чіткі правила мовного етикету. Основна її вимога – ввічливість, статечність, пристойність, уважність та чемність. "Красиве слово – золотий ключ", – говорить народна мудрість. Але поетична вишуканість, звукова чи змістовна, ніколи не буває у фольклорі само ...

Особливості українського народного фольклору для розвитку елементарних математичних уявлень в дошкільному віку
Невичерпна криниця народної педагогіки. Народна математика це сукупність народних математичних знань та навичок, в основі якої лежать потреби практичної діяльності (необхідність виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт, зведенні житла та інших споруд тощо). Недоступність п ...

Система вправ для навчання аудіювання
Під системою вправ розуміється організація взаємозв'язаних дій, розташованих в порядку наростання мовних і операційних труднощів, з врахуванням послідовності становлення мовних умінь і навиків в різних видах мовленнєвої діяльності. Послідовність формування умінь і навичок сприйняття мови на слух ре ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com