Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій

Педагогіка і виховання » Гендерне виховання у школі: теорія та практика » Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій

Сторінка 7

Критичний аналіз існуючих в педагогіці підходів до виховання дозволив нам стверджувати, що традиційна педагогіка або не помічає жодних існуючих відмінностей, що гальмує навчально-виховний процес, орієнтуючи на маскулінний стандарт виховання, або акцентує увагу на явних біологічних відмінностях між хлопчиками і дівчатками.

Так, проаналізувавши традиційну "безстатеву" теорію виховання, яка була притаманна педагогіці радянських часів, ми виділили ряд її суттєвих недоліків:

не дозволяє враховувати нерівномірність розвитку хлопчиків і дівчаток, усереднює його;

нівелювання статі може привести до порушення статевої ідентичності дитини;

виховання орієнтоване на маскулінний стандарт, що викликає труднощі у навчанні і вихованні дівчат, орієнтація на повноцінний і всебічний розвиток особистості відсутня;

відсутність повноцінного статевого виховання; інформація про міжстатеві відносини зведена до медичних і санітарно-гігієнічних аспектів проблеми;

Як противага "безстатевому" вихованню, розвивається статеворольовий підхід у вихованні і навчанні дітей. Зроблений нами аналіз статеворольового підходу показав, що вплив стереотипів на виховання й навчання дітей в педагогічному процесі дуже сильний. В межах цього підходу вітається виховання дівчинки переважно жіночною, фемінінною, а хлопчика мужнім, маскулінним. Серед особливостей статеворольового підходу до виховання і навчання ми визначили такі:

орієнтація на підкреслення розбіжностей між статями, на "особливе призначення" чоловіка й жінки, заохочення видів діяльності, що відповідають статі;

виховання в дусі твердого (визначеного) вибору статевої ідентичності і як наслідок вибір видів поведінки, що виходить із статевої приналежності;

обґрунтування доцільності роздільного за статтю навчання;

наявність твердих культурально сформованих гендерних схем і осуд відступів від традиційних патріархатних моделей будови суспільства

Отже, проаналізувавши статеворольовий підхід можна сказати, що він обмежує всебічний розвиток особистості, що суперечить гуманістичним стандартам в освіті.

Всупереч означеним підходам взятий нами за основу гендерний підхід у освіті й вихованні виступає як індивідуальний, що не перешкоджає прояву дитиною своєї ідентичності. Цей підхід дає людині більшу волю вибору й самореалізації, допомагає бути досить гнучким і вміти використовувати різні можливості поведінки. Основними складовими гендерного підходу в освіті є:

орієнтація на нейтралізацію й пом’якшення розбіжностей між статями, відсутність орієнтації на "особливе призначення" чоловіка й жінки, заохочення видів діяльності, що відповідають інтересам особистості;

виховання в дусі вільного вибору гендерної ідентичності;

вибір видів поведінки виходячи з конкретної ситуації;

обґрунтування недоцільності роздільного за статтю навчання;

тенденція до розмивання культурно сформованих гендерних схем, можливість відступу від традиційних патріархатних моделей будови суспільства;

Треба взяти до уваги, що гендерне виховання є спеціальною, спрямованою, систематичною й організованою взаємодією агентів виховання (усвідомлено діючих осіб) з вихованцями. У процесі гендерного виховання створюються умови для ефективного розвитку й самореалізації особистості дитини як застава максимальної самореалізації особистості дорослого в майбутньому.

Наше дослідження виявило, що однією з проблем сучасної педагогіки є неоднозначне розуміння науковцями нової для них гендерної термінології. Використання терміна "гендер" як синоніма слова "стать" досить часто зустрічається у вітчизняних дослідженнях, підручниках. Саме це обумовлює необхідність створення нової педагогічної парадигми.

Аналіз педагогічної літератури показав, що максимально сприяти формуванню педагогічної парадигми, яка ґрунтується на ідеології рівноправ’я буде впровадження гендерної концепції в освіту, а це, в свою чергу, сприятиме здійсненню особистісного (індивідуального) підходу в навчанні й вихованні дітей, підсилить потенціал педагогічної взаємодії, створить більш сприятливу ситуацію як для педагогів, так і для вихованців.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Це цікаво:

Методика використання різних видів засобів під час формування природничих знань
Методи і прийоми знаходяться в тісному діалектичному взаємозв’язку. Кожен метод за певних умов може бути прийомом того чи іншого методу. Наприклад, розповідь, пояснення або бесіда можуть бути використані при вивченні одних тем як методи навчання і включати різні прийоми, а під час лабораторного та ...

Теоретичні засади модульно-рейтингової системи навчання у вищий школі
Загальні положення модульного навчання були сформульовані в кінці 60-х років двадцятого століття в США, були там вперше реалізовані і швидко поширювались в освітніх технологіях Європи і Америки. Наприкінці ХХ століття модульне навчання стало цілісною системою підходів до процесу навчання, яка забез ...

Ініціативна словесна творчість
Завжди відбувається за ініціативою дитини. Орієнтована на сам процес. Самостійно переносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментна імпровізація, часто без повтору. Можлива відсутність окремих елементів творчого процесу. Без прохання дитини про допомогу педагог в процес не ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com