Вплив рухової активності на організм дитини

Сторінка 2

Отже, при недостатній фізичній активності у людини відбуваються дуже серйозні порушення з боку серцево-судинної системи, які можна кваліфікувати як загальну детренованість, розвиток вираженої ортостатичної нестійкості, зниження функціонального потенціалу, а на пізніших етапах – атеросклеротичні зміни серця і судин.

При низькому рівні фізичної активності спостерігаються розлади і порушення нормальної структури ланок лімфатичного русла, зміни водно-сольового обміну.

На великий відсоток порушень постави у дітей шкільного віку указують багато авторів. Вони вважають, що попередження сколіозу, профілактика і лікування порушень постави до теперішнього часу залишається однією з актуальних проблем шкільної гігієни.

Одна з основних причин відхилень в поставі полягає в обмеженні рухового режиму дітей і недостатньої уваги до фізичного виховання.

Захворюваність школярів в умовах гіпокінезії в 2 рази вище, ніж у їх одноліток з нормальним рівнем фізичної активності. Що пов’язане зі зниженням загальної неспецифічної резистентності. Крім того, гіпокінезія в дитячому і підлітковому віці є фактором ризику розвитку серйозних порушень здоров’я в подальшому. Існують точки зору щодо зв’язку між станом здоров’я дорослої людини і руховою активністю в дитячому віці.

При дефіциті рухової активності знижується стійкість організму до застуди та дії хвороботворних мікроорганізмів, знижується стійкість організму до перегрівання, охолодження, недостатку кисню.

Для вирішення задач оздоровчої спрямованості необхідна організація раціонального рухового режиму. В літературі останніх років обговорюється питання про величину рухової активності, яка необхідна для нормальної життєдіяльності в різні вікові періоди. Під нормою рухової активності в дитячому віці визнана така величина, яка повністю задовольняє біологічні потреби в рухах, сприяє можливостям підростаючого організму, сприяє його розвитку і зміцненню здоров’я.

Адекватні навантаження сприяють активізації фагоцитозу (отже, і підвищенню імунітету), а надмірні – його пригнічуванню, що співпадає зі зниженням цілого ряду інших життєво-важливих функцій організму.

Задача оптимізації рухової активності дітей – сприятливий вплив на зростаючий організм, зміцнення здоров’я, підвищення роботоздатності підростаючого покоління. Ведучими критеріями оптимізації є задовільнення біологічної потреби в рухах, відповідність функціональних можливостей системам організму, що нерівномірно розвиваються, з урахуванням умов навколишнього середовища.

В роботах багатьох авторів доведено, що при заняттях фізичними вправами в організмі школяра виникають реакції, які отримали назву моторновісцерольних рефлексів, тобто імпульси з працюючих м’язів, які адресовані внутрішнім органам. Ці реакції виражені настільки сильно, що дозволяють розглядати фізичні вправи як підойму, що діє через м’язи на рівень обміну речовин і діяльність важливіших функціональних систем організму.

Звісно, що м’язова діяльність є одним з найсильніших впливів на функції і структури і, насамперед, на опорно-руховий апарат людини, зміни, які безпосередньо виявляються в перетворюванні форм тіла.

Безпосередній вплив тренування на нервово-м’язову систему виявляється крім морфологічних змін, в збільшенні сили, швидкості рухів, спритності, витривалості, в підвищенні роботоздатності. Підвищення роботоздатності пов’язано з покращенням функціональних систем організму, з удосконаленням нейрогуморальних механізмів регуляції рухової і вегетативної функцій.

Дослідженнями Зарічанської Л. та Завацької Л. визначено, що для підвищення рухової активності молодших школярів і формування у них потреб до систематичних занять фізичною культурою рекомендовано використовувати:

механізм формування звичок поведінки, який передбачає введення в діяльність дітей систематичного виконання індивідуальних завдань з фізичної культури і перевірки їх результатів;

оцінку результатів фізичної активності, яка повинна фіксувати зрушення, що відбуваються під впливом систематичних занять;

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Определите преимущество и недостаток классификации методов в обучении по уровню познавательной деятельности учеников
По характеру познавательной деятельности методы обучения делятся на: объяснительно-иллюстративные; репродуктивные; проблемные; эвристический; исследовательский. Объяснительно-иллюстративные методы обучения ещё называют информационно-рецептивными, так как их суть состоит в передаче учебной информаци ...

Класний час - секрети молодого винахідника
Людину оточують в житті різноманітні речі, кожна з яких має свою історію. Кожен предмет, виріб був винайдений у певний період. І кожен винахід має свій маленький секрет. Отож сьогодні ми поговоримо про секрети деяких винаходів. 2. Основна частина Вчитель. Все тече, все змінюється у світі. Так прого ...

Завдання по взаємоаналізу дій учнів
Інший діючий засіб виховання пізнавальної активності - завдання по взаємоаналізу дій учнів. Найбільше реанальный спосіб організації навчальної діяльності учнів у даному випадку - змінний: одна зміна виконує завдання, інша не пасивно очікує черги, а спостерігає, учні, згадуючи відомості про біодинам ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com