Особливості організації фізичного виховання молодших школярів

Сторінка 2

Проте не всі діти займаються спортом, більшість обмежує свою рухову активність, що негативно відбивається на їх здоров’ї і руховій підготовленості.

Дані літератури показують, що шкільні форми занять не забезпечують повністю ні необхідного обсягу рухової активності (сьогодні традиційній урок фізичної культури забезпечує, у середньому, до 20% необхідної тижневої рухової активності учнів), ні бажаного тренуючого ефекту, який обумовлює у процесі навчання необхідний приріст рухових якостей та функціональних можливостей організму.

Ряд авторів (В.М. Платонов, О.Д. Дубогай та ін.) відзначають також, що двох уроків фізичного виховання на тиждень дуже мало для стимуляції розвитку організму та збереження високої роботоздатності; немає умов для досягнення кумулятивного ефекту – ні тренувального, ні оздоровчого. Тому неможливо не тільки покращити стан здоров’я та підвищити рівень тренованості, але часто не вдається зберегти їх хоча б на колишньому рівні та запобігти зниженню.

Збільшення рухової активності дітей є важливою проблемою не тільки для України, але і для розвинутих зарубіжних країн. Аналіз навчальних програм з фізичного виховання свідчить, що на заняття з фізичної культури в Австрії, Німеччині, Великобританії, Японії, США відводяться три уроки на тиждень. Крім обов’язкових занять проводяться міжшкільні змагання, факультативні заняття, рекреаційний спорт, інші форми спортивно-оздоровчої роботи.

Наукові дослідження доводять, що більшість дітей, молоді та дорослого населення України не дотримуються здорового способу життя, що приводить до різноманітних захворювань.

Такий стан зумовив ухвалення найважливіших державних документів, спрямованих на зміцнення здоров’я населення та формування здорового способу життя.

У галузі фізичного виховання введено у дію Закон України «Про фізичну культуру та спорт», Державну програму розвитку фізичної культури і спорту в Україні, Цільову комплексну програму «Фізичне виховання – здоров’я нації», у яких відзначені основні завдання – зміцнення стану здоров’я населення та виховання соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя.

Але навіть за найсприятливіших умов на практиці загальноосвітня школа не в змозі забезпечити необхідний обсяг рухової активності, тому фактична спеціально-організована рухова активність обмежується 3 – 4 годинами на тиждень у основної маси школярів, що складає 30% гігієнічної норми.

Отже, дослідження, проведені за останні роки науковцями І.О. Аршавський, Р.Масауд, Л. Гнітецький, В. Добринський, О. Міщенко та ін.) свідчать про наявність певного зв’язку між руховою активністю та здоров’ям, доводять, що рухова активність може бути визначена, по-перше, як фактор, що сприятливо впливає на ріст та розвиток організму, по-друге, як один з об’єктивних показників функціонального стану організму.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи школи
Процес виховання – це система виховних заходів, спрямованих на формувння всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Дане поняття виходить із загальноприйнятого філософського визначення "системи" як організованої множини структурних елементів які взаємопов’язані між собою і виконують ві ...

Християнство: новий погляд на людей з відхиленнями в розвитку
У епоху імператора Августа (63 до н.е. - 14 н.е.) в надрах того, що знаходиться в зеніті своєї могутності греко-римського світу виникає інший світогляд і інше життєрозуміння - народжується християнство. Нова релігія зробила радикальну переоцінку усіх цінностей, у тому числі моральних, розглядаючи з ...

Формування гендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу
Нове покоління українців має жити у суспільстві, яке створює умови для розвитку кожної особистості на засадах рівності, враховуючи при цьому особливості особистості чоловіка і жінки. Діти мають виховуватись без обтяжливих стереотипів, зростати в атмосфері поваги до кожної людини. Саме такі умови й ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com