Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Дані констатуючого експерименту показали, що більшість дітей молодшого шкільного віку мають низький рівень фізичного здоров’я. Серед хлопчиків та дівчат 7 років не було виявлено дітей з середнім рівнем соматичного здоров’я. Процент дітей 8 та 9 років, які відносяться до середньої групи, є досить невисоким.

Аналіз показників фізичної підготовленості свідчить про низький рівень розвитку основних рухових якостей, таких як гнучкість, сила м’язів тулуба і рук. Це дає підставу для цілеспрямованого підбору фізичних вправ з метою їх розвитку.

Отримані дані аналізу взаємозв’язків між показниками фізичної підготовленості та здоров’я свідчать про наявність залежності між даними показниками. Це дозволяє використовувати даний факт у підвищенні рівня здоров’я дітей шляхом дії на провідні сторони фізичної підготовленості засобами фізичного виховання, відкриваючи можливості управління здоров’ям.

Таким чином, враховуючи те, що збільшення рівня рухової активності позитивно впливає на стан здоров’я дітей нами була запропонована методика організації самостійних занять фізичними вправами для дітей молодшого шкільного віку.

Для перевірки представленої методики самостійних занять фізичними вправами школярів других класів проводився педагогічний експеримент. Завдання експерименту полягало у виявленні змін у показниках фізичного стану учнів других класів під впливом розробленої методики. У експерименті взяли участь школярі других класів. З них було скомплектовано дві групи: експериментальна та контрольна. За показниками фізичного розвитку, фізичної підготовленості та фізичного здоров’я групи були практично рівноцінними.

В контрольній групі щоденні самостійні заняття включали комплекси з 10 вправ, які вчитель фізичного виховання розробив на кожну чверть згідно зі змістом державної програми. В експериментальній групі ми запропонували систему самостійних занять фізичними вправами, що сприяє підвищенню рівня рухової активності, фізичної підготовленості і здоров’я.

Системи самостійних занять, запроваджені в експерриментальній та контрольній групах, мають спільні і відмінні ознаки.

Спільні ознаки: системи самостійних занять в обох групах були спрямовані на розвиток таких фізичних якостей, як: гнучкість, сила рук, ніг і тулуба, швидкісно-силові якості та координація.

Морфофункціональні показники оцінювались за загальноприйнятими методиками , показники фізичної підготовленості обстежуваних – за Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості школярів і за Т. Ю.Круцевич.

Вихідні морфофункціональні показники фізичної підготовленості досліджуваних (експериментальної та контрольної груп) наведені у табл. 4.1, 4.2.

Таблиця 4.1Статистичні значення морфофункціональних показників досліджуваних груп до експерименту

Це цікаво:

Форми влади й впливу
Варто повторити затвердження, що для того, щоб керувати, необхідно впливати, а щоб впливати - необхідно мати основу влади. Здоровий глузд підказує, що для того, щоб мати владу, керівник повинен мати можливість тримати під своїм контролем що-небудь, що має значення для виконавця, те, що створює його ...

Взаємозв’язок розвитку, навчання, виховання і освіти особистості
Категорії “освіта”, “навчання”, “виховання” і “розвиток” є базовими категоріями, якими оперує педагогічна наука. І перш, ніж перейти до вивчення теоретичних основ управління навчальною діяльністю, треба чітко розібратись в розбіжності цих категорій. Поняття розвитку вже надавалося вище. Навчання і ...

Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики
Опанування вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності виступає як важливий спосіб підвищення успішності цієї діяльності за рахунок оволодіння засобами та техніками її регуляції. Разом з тим, опанування вказаними вміннями як операціональним забезпеченням процесу саморегуляції виступає ...