Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка і виховання » Організація самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку » Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 5

Найбільший приріст показників фізичної підготовленості в експериментальній групі був виявлений у розвитку таких рухових якостей, як швидкісно-силові, координаційні, сила м’язів рук та тулуба, гнучкість. Ці якості значною мірою розвиваються під час самостійних занять фізичними вправами.

Тому можна стверджувати, що запропонована система самостійних занять є ефективною і може рекомендуватися як один із варіантів збільшення рухової активності і розвитку фізичної підготовленості учнів молодших класів.

До експерименту у досліджуваних експериментальної групи співвідношення часу, витраченого на рівні рухової активності протягом дня було таке: базовий рівень – 9,5 год. (39,4%), сидячий рівень – 4,9 год. (20,5%), малий рівень – 7,6 год. (37,7%), середній рівень – 1,75 год. (7,3), високий рівень – 0,25 год. (1,1%). За даними хронометражу діяльності протягом дня діти віддавали перевагу малоінтенсивним прогулянкам та перегляду телепрограм.

Треба відзначити, що після експерименту відбулося зменшення кількості часу, який діти витрачали на базовий, сидячий та середній рівні рухової активності. Водночас відбулося збільшення часу, що витрачався на високому рівні рухової активності протягом дня. До експерименту діти знаходились на високому рівні в середньому лише 15 хвилин, а після експерименту – 55 хвилин, тобто 3,7% доби. За даними хронометражу діяльності досліджувані самостійно займались фізичними вправами в середньому 20-30 хвилин на день. Також діти стали віддавати перевагу рухливим іграм на прогулянках. На нашу думку, втілення системи самостійних занять фізичними вправами позитивно відбилося на режимі рухової активності дітей 7-8 років.

Аналіз літератури з проблеми здоров’я, фізичної підготовленості, фізичної роботоздатності та рівня рухової активності дітей молодшого шкільного віку показав, що основним завданням системи фізичного виховання в Україні є зміцнення здоров’я населення і, насамперед, дітей. На сучасному етапі розвитку суспільства умови життя ставлять високі вимоги до рівня фізичного розвитку, роботоздатності та функціонального стану організму дітей. Особливу значущість набувають питання підбору засобів та методів фізичного виховання, які спрямовані на здобуття оздоровчого ефекту при заняттях фізичною культурою у молодшому шкільному віці.

Актуальним питанням даної проблеми є: взаємодія показників фізичного здоров’я, фізичної підготовленості та рівня рухової активності учнів; пошук інноваційних підходів до організації процесу фізичного виховання; пошук оптимальних засобів фізичного виховання, які б забезпечували високий оздоровчий ефект.

Слабким питанням у галузі фізичного виховання є науково-педагогічні основи організації самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку. Цінність самостійних занять фізичними вправами, які позитивно впливають на фізичний стан дітей полягає у тому, що вони дають можливість збільшити рівень рухової активності протягом дня, не вимагаючи особливих умов та дорогого обладнання. Однак відсутність науково-обґрунтованої методики та ії використання у процесі фізичного виховання учнів визначила актуальність даного дослідження.

Результати дослідження фізичного розвитку учнів свідчать, що хлопчики 9 років мають показники індексу Кетле вище середнього рівня. В інших віково-статевих групах випробуваних величини середніх значень маси тіла залежно від їх росту були на середньому рівні, масо-зростовий індекс Кетле знаходиться у межах норми, як у хлопчиків, так і у дівчат 7 – 8 років і дівчат 9 років. Водночас, хлопці 9 років і дівчата 8-9 років мають рівень нижче середнього за показниками індекса ОГК/зріст. Хлопчики 7-8 років і дівчата 7 років відносяться до групи середнього рівня за показниками індексу ОГК/зріст. Зіставлення показників фізичного розвитку хлопчиків і дівчат за індексами приводить до висновку, що основна маса досліджуваних 7-8 років має середній рівень фізичного розвитку. Якщо оцінювати рівень фізичного розвитку залежно від індексу Кетле, то можна відзначити, що хлопчики 7 та 8 років мають середній рівень (62,3% і 61,5% відповідно). У дівчат 7-8 років цей показник мають 55% і 76,2% відповідно. Велика кількість хлопчиків 8-9 років мають високий та вище середнього рівні фізичного розвитку: 30,8% і 61,4% відповідно. У дівчат ці показники мають 44%. Якщо оцінювати рівень фізичного розвитку залежно від індексу ОГК/зріст, то можна відзначити, що більшість хлопчиків і дівчат 7-8 років мають середній рівень фізичного розвитку. Однак більшість досліджуваних 9 років мають нижче середнього та низький рівень фізичного розвитку за цим індексом: 58,3% хлопчиків і 75% дівчат. Ці дані підтверджують дослідження О.В.Шиян.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Сутність базових понять
Формування нового образу мовної освіти тісно пов’язане з проблемою розвитку читацьких інтересів школярів, що має міжпредметний характер. Окремі аспекти порушеної проблеми відображені в наукових працях М. Бахтіна, М. Вашуленка, Л. Виготського, Н. Волошиної, Т. Донченко, О. Ісаєвої, В. Острогорського ...

Організація навчально-виховного процесу щодо підвищення якості знань учнів у застосуванні індивідуального підходу на уроках історії україни
Сучасна освіта в Україні має особистісну орієнтацію. Суть цього феномена полягає у тому, щоб сформувати особистість, яка буде готова до творчої діяльності та активної участі у перебудові суспільства в умовах життя демократичної правової держави. Проблема індивідуалізації не вона, але сьогодні вона ...

Стилі педагогічного спілкування
Ефективність педагогічної діяльності багато в чому залежить від стилю спілкування і стилю керівництва вихованцями. Стиль - це сукупність прийомів, способів роботи, це характерна манера поведінки людини. За визначенням психолога А.А. Бодальова, стиль - це індивідуально-своєрідна манера дії. Стиль сп ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com