Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка і виховання » Організація самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку » Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 7

Дослідження рівня фізичного здоров’я та фізичної підготовленості показали, що діти 7 років мають нижчи показники здоров’я та фізичної підготовленості, ніж діти 8 та 9 років. Тому найбільшу увагу необхідно приділити фізичному стану дітей 7 років. Саме для дітей цього віку, за нашими даними, необхідно запроваджувати додаткові оздоровчі заходи.

Результати дослідженння рівня рухової активності за Фремінгемською методикою показали, що базовий рівень фізичної активності дітей 7 років складає 39,5% добового бюджету, сидячий рівень – 20,5%, малий рівень – 31,7%, середній рівень – 7,25% і високий рівень фізичної активності дітей 7 років складає лише 1,05% добового бюджету. Отже, можна стверджувати, що обстежені ведуть малорухомий спосіб життя і це, ймовірно, може бути однією з причин низького рівня фізичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку.

Як свідчать літературні дані, питання взаємозв’язку показників фізичної підготовленості та фізичного здоров’я залишається, як і раніше, актуальним. Виявлення особливостей цього взаємозв’язку дозволить цілеспрямовано впливати фізичними вправами на розвиток певних рухових якостей для здобуття оздоровчого ефекту.

На підставі одержаних результатів можна стверджувати, що діти 7 років мають досить низькі показники здоров’я та фізичної підготовленості в порівнянні з показниками дітей 8 та 9 років. Тому найбільшу увагу необхідно приділити фізичному стану дітей 7 років. Саме для дітей цього віку доцільне втілення додаткових оздоровчих заходів.

Узв’язку з тим, що фізична підготовленість є результатом спеціально організованої та самостійної фізичної активності, у процесі занять фізичними вправами можливе регулювання рівня фізичного здоров’я школярів шляхом розробки адекватних засобів і методів фізичного виховання.

Розробка експериментальної методики будувалася на основних положеннях програми з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. Процес самостійних занять фізичними вправами передбачав дотримання загально-дидактичних принципів, необхідних для ефективного процесу фізичного виховання.

Ми розробили систему самостійних занять фізичними вправами. Експериментальна система самостійних занять створена на основі педагогічних умов, які сприяють створенню психологічної мотивації до занять фізичною культурою у вільний час школярів. За цією системою діти експериментальної групи займалися щоденно. Діти контрольної групи щоденно виконували комплекси, які були розроблені на кожну чверть згідно зі змістом державної програми.

Результати проведеного експерименту показали ефективність розробленої нами системи самостійних занять фізичними вправами дітей 7 років.

Аналіз показників фізичної підготовленості школярів показав, що в експериментальній групі після експерименту більша кількість показників має статистично значущі (р<0,05; р<0,01) зміни порівняно з показниками контрольної групи. Тільки у таких тестах як: біг 30 м у хлопчиків і дівчат експериментальної групи не відбулося статистично значущого (р>0,05) підвищення показників після експерименту. На нашу думку, вірогідного підвищення показників у цьому тесті не відбулося тому, що до комплексів самостійних занять не були включені вправи з бігу, бо їх незручно виконувати в домашніх умовах. У дівчат та хлопчиків контрольної групи зафіксовано статистично значуще підвищення показників після експерименту у тесті “присідання за 30 с. (р<0,05).

Аналізуючи результати досліджень, необхідно відзначити, що за всіма показниками відбулися позитивні зміни. Проте виявлено різні величини приросту показників розвитку фізичних якостей. Найбільший приріст в експериментальній групі у хлопчиків та дівчат спостерігається у тестах: “згинання і розгинання рук в упорі лежачи” відповідно на 11,8 разів та на 7,7 рази, “кут у висі” – на 2,5 с та на 2,1 с, що складає 91,9% та 89,7%, “нахил в положенні сидячи” – 9,4 см та 8,2 см. Виражені темпи приросту у хлопчиків та дівчат спостерігалися у показниках “біг на місці за 15 с” – на 4,8 р та на 4,3 р, що складає 16,3% та 15,4% відповідно, “присідання за 30 с” – на 4,2 р і на 3,3 р, що складає14,4% та 12,0%, “стрибок у довжину з місця” – на 17,7 см і на 19,3 см, що складає 14,4% та 17,6%.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Теоретичні основи проблеми розвитку пам’яті
Пам’ять являє собою один з найважливіших психічних процесів у житті людини. Завдяки пам’ятi iндивiд у формi знання привласнює досягнення попереднiх поколiнь, оволодіває продуктами культури. Людська пам’ять є ланкою зв’язку мiж минулим, теперiшнiм i майбутнiм. Втрачаючи пам’ять, iндивiд губить не ли ...

Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта
На думку І. Шендрика, освітній простір, будучи формою єдності людей, формується в процесі їх спільної освітньої діяльності, в ході якої вчитель створює умови і можливості для учнів, прямо або опосередковано взаємодіючи з ними. Освіта являє собою особливий простір зростаючої людини і не зводиться ли ...

Доступ громадян до вищої освіти
Законодавство України гарантує право громадян на отримання вищої освіти, в т.ч. безоплатне — в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Обов'язковість вищої освіти для громадян законодавство не ун ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com