Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка і виховання » Організація самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку » Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 8

У контрольній групі темпи приросту результатів тестування фізичної підготовленості школярів 7 років були значно нижчими. Найбільші величини приросту результатів хлопчиками та дівчатами було показано у тестах: “згинання і розгинання рук в упорі лежачи”, відповідно на 3,14 рази та на 1,94 рази, “кут у висі” – на 0,96с і на 1,12 с, що складає 35,03% та 53,85% відповідно, “нахил сидячи” – на 1,8 см та на 1,92 см.

Таким чином, кількісний аналіз результатів тестування фізичної підготовленості показав, що у розвитку фізичних якостей дітей 7-8 років відбулися позитивні зміни. Якщо на початку експерименту групи були рівноцінними за досліджуваними показниками, то після експерименту за показниками фізичної підготовленості як хлопчики, так і дівчата експериментальної групи випередили своїх однолітків з контрольної групи практично за всіма показниками. Виняток становлять показники у тестах: біг 30 м і присідання за 30 с.

Якісна характеристика рівня фізичної підготовленості показала, що використання експериментальної методики за всіма показниками забезпечило досягнення більш високого нормативу фізичної підготовленості.

Після експерименту спостерігається тенденція зменшення як в експериментальній, так і в контрольній групах кількості дітей, які мають незадовільні оцінки (оцінювані на „1” та „2” бали). Однак процент таких дітей в експериментальній групі є значно вищим.

Подібна тенденція найбільш виражено відзначається у таких тестах: кут у висі, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, нахил в положенні сидячи.

Водночас спостерігається тенденція збільшення кількості позитивних оцінок (оцінюваних на „4” та „5” балів) після експерименту. Ці зміни більшою мірою виражені в експериментальній групі як у хлопчиків, так і у дівчат порівняно з показниками контрольної групи.

Найбільші зміни виявлено у таких тестах як: стрибок у довжину з місця, кут у висі, біг на місці за 15 с, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, нахил в положенні сидячи.

Таким чином, найбільший приріст показників фізичної підготовленості в експериментальній групі був виявлений у розвитку таких рухових якостей, як швидкісно-силові, координаційні, сила м’язів рук і тулуба та гнучкість. Ці якості значною мірою розвиваються під час самостійних занять фізичними вправами.

Тому можна стверджувати, що запропонована методика самостійних занять з урахуванням індивідуальних особливостей організму дитини є ефективною і її можна рекомендувати як один з варіантів збільшення рухової активності і підвищення рівня фізичної підготовленості учнів молодших класів.

1. За результатами проведеного аналізу літератури встановлено, що при наявності значної кількості досліджень, спрямованих пошуку засобів підвищення ефективності фізичного виховання учнів молодших класів, основною проблемою є пошук інноваційних підходів до організації занять фізичними вправами з урахуванням інтересів та вікових особливостей дітей. У проаналізованих дослідженнях відсутній комплексний розгляд структури і специфічного змісту самостійних занять.

2. Результати дослідження фізичного розвитку учнів свідчать, що показники індексу Кетле у хлопчиків 9 років знаходяться на вищому від середнього рівні. В інших віково-статевих групах величини середніх значень маси тіла залежно від росту були на середньому рівні як у хлопчиків, так і у дівчаток 7 та 8 років і дівчат 9 років. Водночас хлопчики 9 років і дівчатка 8 та 9 років мали нижчий від середнього рівень за показниками індекса ОГК/зріст. Хлопчики 7 та 8 років і дівчатка 7 років мали середній рівень показників індексу ОГК/зріст. Зіставлення показників фізичного розвитку хлопчиків і дівчаток за індексами показало, що більшість обстежуваних учнів 7 та 8 років мала середній рівень фізичного розвитку.

Зіставлення показників сили кисті сильнішої руки дітей 7 та 8 років, визначеної за допомогою динамометра, свідчить, що в цих вікових групах діти мали низький рівень силового індексу. Однак відзначається тенденція підвищення сили м’язів кисті з віком як у хлопчиків, так і у дівчаток. Хлопчики та дівчатка 9 років мають середній та вищий від середнього рівні.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
Сучасними істориками досвід школи 30–40-х рр. XX в. характеризується як «бездітна педагогіка» із властивим їй відношенням до дитини як до «матеріалу», а до освіти й виховання – як до «озброєння знаннями» і «виробленню» певних якостей – заданих параметрів особистості. Не дивно, що в теоретичних прац ...

Сутність поняття «активізація пізнавальної діяльності учнів»
У дидактичних дослідженнях є різні визначення поняття активізація. Активізація навчання — поліпшення методів і організаційних форм навчальної роботи, яка забезпечує активну і самостійну теоретичну та практичну діяльність школярів у всіх ланках навчального процесу» Активізація навчально-пізнавальної ...

Еволюція уявлень
На нашій Землі людство існує мільйони років. Однак навряд чи хто може собі уявити, щоб члени першої спільноти людей – стада, – сидячи на галявині після полювання, розмірковували про права та обов’язки. Минав час, і люди починали розуміти, що не можна захищати свої права або примусити когось виконув ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com