Фонетичні ігри

1. Чую – не чую. Ціль: формування навиків фонематичного слуху.

Хід роботи: учні діляться на команди. Викладачі говорять слова. Якщо викладач говорить слово, в якому є довгий голосний … або …, учні піднімають вгору ліву руку. Якщо в сказаному слові є приголосні звуки … або …, всі учні піднімають обидві руки. Викладач записує помилки граючих на дошці. Перемагає команда, яка зробила мінімальну кількість помилок.

2. Широкі та вузькі голосні. Ціль: формування навиків фонематичного слуху.

Хід роботи: викладач називає слова. Учні піднімають руку, якщо звук вимовляється широко. Якщо голосний вимовляється вузько, руку піднімати не можна. Перемагає команда, яка робить мінімальну кількість помилок.

3. Правильно – неправильно. Ціль: формування правильного, чутливого до викривленням фонематичного слуху.

Хід роботи: викладач називає окремі слова або слова в реченнях, фразах. Учні піднімають руку при читанні виділеного ним звука в звукосполучення.

Далі викладач просить кожного учня в обох командах прочитати деякі звукосполучення, слова, фрази, та речення. При правильному читанні звуку учні піднімають руку з зеленою карткою (прапором), при неправильному – руку з червоною карткою (прапорцем). Перемагає команда, яка після підрахування кількості балів найбільш правильно порахує кількість помилок.

4. Яке слово лунає? Ціль: формування навичок встановлення адекватних звукобуквених співвідношень.

Хід роботи: учням пропонується набір із 10–20 слів. Викладач починає читати з визначеною швидкістю слова в вільній послідовності. Учні повинні зробити наступне:

Варіант 1. Знайти в списку слова вимовлені викладачем і поставити поряд з кожним з них порядковий номер по мірі їх вимовляння викладачем.

Варіант 2. Відмітити в списку тільки ті слова, які були сказані викладачем.

Варіант 3. Записати на слух слова, яких нема в списку, і намагатися знайти їх в словнику, і, якщо вони не відомі учням, виписати їх значення, встановити, чи були допущенні орфографічні помилки при їх написанні.

Перемагає той, хто найбільш якісно виконає завдання.

5. Хто швидше? Ціль: формування та поліпшення навиків становлення звукобуквених співвідношень та значень слів на слух.

Хід роботи: учням роздаються картки, на яких в першій колонці написані слова на англійській мові, а в другій – їх транскрипція, а в третій – переклад слів на українську мову. Слова на англійській мові пронумеровані по порядку написання. Кожен учень повинен, як тільки викладач говорить те чи інше слово, поставити його номер з відповідною транскрипцією та перекладом на українську мову (або з’єднати усі три відношення безперервною лінією). Переможе той, хто швидше та якісніше встановить зв'язок між англійським словом, транскрипцією та перекладом.

6. Хто правильніше прочитає? Ціль: формування навички вимови зв’язного вислову чи тексту.

Хід роботи: на дошці записується невеликий віршик або уривок з нього. Викладач читає та пояснює значення слів, речень, звертає увагу на складність вимови окремих звуків. Текст декілька разів читається учнями. Після цього дається 5–7 хвилин для вивчення його напам’ять. Від кожної команди відбирається два–три учні. Текст на дошці закривається і учні повинні розказати його напам’ять. За безпомилкове читання начисляються бали; за кожну помилку знімається один бал. Перемагає команда, яка набирає більше балів.

Це цікаво:

Характеристика позасистемних чинників розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента
Українська культурологічна освіта вважається одною із найкращих у Східній Європі. І, це дякуючи тому, що навчання студентів з самого першого курсу орієнтоване на цінності світової художньої та культурної спадщини. Крім теоретичних занять з історії культури і мистецтв, музейної справи, естетики, худ ...

Електронні ресурси для навчального проекту
На даному етапі вчитель видає раніше підібрану літературу учням і посилання на інформацію в Інтернеті. Але оскільки не всі учні мають можливість доступу до Інтернету, всю зібрану інформацію розміщується у локальній мережі комп’ютерного класу. Для того щоб учні з легкістю виконували пошук, проводити ...

Сутність дієслова як частини мови
Усі слова мови поділяються на великі лексико-граматичні розряди — частини мови. Кожна частина мови характеризується своїми граматичними, лексико-семантичними і функціональними особливостями. Слова відносяться до певних лексико-граматичних розрядів за спільними найзагальнішими семантичними, словотві ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com