Особливості організації виконання учнями графічних завдань

Педагогіка і виховання » Методика організації і виконання учнями графічних робіт » Особливості організації виконання учнями графічних завдань

Сторінка 1

Графічна підготовка учнів – складова частина їх політехнічної освіти – сприяє раціональному засвоєнню елементів техніки, допомагає глибше виконати будову об’єктів і засобів праці, які не можна безпосередньо спостерігати. Необхідність вивчення креслення у середній школі зумовлена не тільки його винятковим значенням у сучасному житті, а й тією величезною роллю, яку відіграє графічна діяльність у розвитку мислення та пізнавальної активності учнів, їх творчих здібностей і самостійності, у формуванні спеціальних знань, умінь, навичок. Під час виконання графічних завдань у учнів формуються знання та уміння, які необхідні під час виконання геометричних побудов. Знання про елементи креслення включають три головних компоненти.

По-перше, точне представлення кожного елементу, тобто деталізований образ, що відображає в наочній формі основні характеристики елементу, саме: лінії, з яких він утворюється, їх просторові співвідношення і розміри. Так, компонентом знання про типові лінії є точне представлення їх структури (суцільна або переривчаста), товщини і довжини штрихів, якщо йдеться про штрихову і штрих – пунктирну по лініях, учень повинен не тільки знати про рівні довжини штрихів і відстані між ними, але й представляти ці величини, уміти визначати їх "на око".

Джерелом формування уявлення є звичайно спостереження, тобто зоровий аналіз елементів креслення. Проте, спостереження дає лише приблизно правильний образ об’єкта. Уявлення про образ повинно бути точним. Велике значення тут мають роботи, що вимагають поєднання різних видів учбової діяльності (спостереження, вимірювання тощо). Такі роботи необхідні для формування деталізованих і точних уявлень про елементи креслення.

По-друге, знання елементу креслення включає поняття про його призначення. Щоб розкрити призначення, необхідно співвіднести елемент креслення з тими особливостями предмету, які зображаються з його допомогою. Так, наприклад, штрихова лінія служить для зображення різьблення. Розкриваючи її призначення, важливо продемонструвати перераховані випадки, тобто сформулювати систему необхідних уявлень. Це вимагає використання спеціальних наочних засобів, що дозволяють формувати розчленовані і рухомі уявлення.

По-третє, у знання про елементи креслення включаються їх зображення. Ці правила визначають, які інструменти потрібні і у якій послідовності потрібно креслити той або інший елемент. Графічне знання завжди є знання поділа. Умовою його Томуня є не тільки демонстрація образів і моделей, що поєднуються з докладним поясненням, але й практичні роботи.

Тут, по суті вже ставиться питання про навички зображення елементів, формування яких припускає не тільки розвиток зорового аналізу, утворення словесно-образних асоціацій, але і тренування рухів.

Один із компонентів уміння будувати рисунок – навички роботи з креслярськими інструментами. Завдання їх формування і розвитку є необхідним для всього курсу креслення. Важливо добитися такого положення, щоб учень міг легко, точно, з найменшою напругою уваги, тобто як би автоматично, виконувати дії з креслярськими інструментами. Тільки за цієї умови він зможе успішно виконувати завдання на побудову робочих креслень. Правильний і вмілий вибір завдань не тільки дозволяє розвивати в учнів уміння застосовувати знання на практиці, а й допомагає формуванню підготовки до основного уміння виконувати роботу за кресленням.

Рівень графічної підготовки людини на даний час визначається головним чином технікою виконання графічних зображень, а головним чином – на скільки він готовий до розумового перетворення моделей, настільки рухливе його образне мислення.

У традиційному процесі графічної підготовки учнів треба виходити із абстрактної схеми психічного розвитку дитини. Рахується, що оскільки здібності школяра до абстрактного мислення формується тільки на завершаючих етапах навчання (в основному у 8-9 класах), то випливає, що знайомство учнів з схемами та різними умовними графічними позначеннями і знаками необхідно розпочинати тільки в старших класах…

Система графічної підготовки учнів в школі у зв’язку з цим будується на принципах, згідно яких на початку навчання (в молодших і старших класах) необхідно вводити тільки наочні, конкретні зображення.

Введення схематичних графічних зображень і позначень, враховуючи умовні позначення, введені в практику навчання в школі вже на перших етапах дозволяє не тільки озброїти учнів знаннями основних понять і різних видів зображення, їх специфічному змісту і функціях, а й по новому підійти до розгляду проблеми розвитку образного мислення, якому поки що в загальному процесі засвоєння знань відводиться лише роль допоміжних наглядних опор про оволодінні абстрактними знаннями і розумовими операціями. Тому, в системі "людина і техніка" графічні засоби інформації набувають все більшого значення і приваблюють до себе увагу діячів науки, техніки і виробництва. Особливо помітні зрушення в науці, безпосередньо пов’язаних з сприйняттям, кодуванням і обробленням інформації: інженерної психології і інженерної графіки. У інженерній психології посилюються шляхи пошуку оптимізації процесів оперування за допомогою позначень і графічних моделей, а у інженерній графіці – за допомогою систематичного вдосконалення у міжнародних масштабах стандартів, які регламентують правила оформлення графічної документації і способи її використання у конструкторській практиці та на виробництві.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Психолого-педагогічні умови формування самоконтроля у розумово відсталих дошкільників
Експериментальне навчання проходило у два етапи, кожний із яких включав в себе три серії завдань. Перші дві серії носили формуючий характер, третя (контрольна)-передбачала певні ефективності проведеного навчання. На першому етапі робота була направлена на усвідомлення дітьми факту необхідності заст ...

Проблемне навчання і його значення для активізації пізнавальної діяльності школярів
Як відомо, процес навчання дуже близький до процесу пізнання. Подібна мета пізнання і навчання: пізнати нове явище, обміркувати його або пізнати предмет у його нових, раніш невідомих якостях через визначення тих відносин, в системі яких виступає предмет. Але учні пізнають нове під керівництвом учит ...

Наукова новизна і теоретичне значення дослідженн
База дослідження. Середні загальноосвітні, вищі навчальні заклади та заклади післядипломної освіти України. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше поставлена і комплексно розв’язана проблема змісту і сутності педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com