Сутність і зміст управління розвитком виховної системи

Педагогіка і виховання » Управління розвитком виховної системи ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації » Сутність і зміст управління розвитком виховної системи

Сторінка 10

* підвищеної уваги (першокурсники);

* особливої відповідальності (студенти з девіантною поведінкою);

* зміни поведінки (коли необхідно виконувати правила поведінки);

* вільною діяльності й нерегламентованої поведінки (зони хаосу).

Ці зони є моделями найбільш поширених соціальних ситуацій. Створення таких ситуацій необхідно для вправ молоді у виконанні різноманітних соціальних ролей в умовах прийняття і самостійного вироблення норм поведінки і діяльності.

Моделювання соціальних ситуацій повинно орієнтуватися на прилучення до них студентів як суб'єктів, творців.

Коли говорять про особистість у контексті виховної системи вищого навчального закладу гуманістичного типу, мають на увазі, як правило, особистість молодої людини як ціль функціонування такої системи. Під впливом виховної системи знаходиться не тільки особистість студента, а й особистість викладача. А студент виступає не тільки як ціль, а і як суб'єкт її становлення й розвитку.

Студент – ціль, суб'єкт виховної системи училища, її результат і показник ефективності.

Викладач – це теж компонент виховної системи, він особистість, яка має загальні риси з іншими педагогами, а також індивідуальність. Педагог – це теж ціль, об'єкт, суб'єкт, результат виховної системи і показник її ефективності.

Виховна система як будь-яка соціально-педагогічна система тісно пов'язана з навколишнім середовищем. Показником високого рівня розвитку виховної системи є включення навколишнього середовища у склад її компонентів. У цьому випадку навколишнє середовище системи значно розширює межі соціально-педагогічного простору, де здійснюється формування й розвиток особистості студента. При таких умовах соціально-педагогічний простір стає засобом управління розвитку особистості.

Дослідники виховних систем розглядають поняття «виховний простір» як нову педагогічну категорію.

У педагогіці склалися три варіанти визначення виховного простору. Л.М. Новікова під виховним простором розуміє педагогічно доцільно організоване середовище, яке оточує окремого студента або групу (академічна група, училище, дім, мікрорайон, селище, місто, область). Виховний же простір – це результат діяльності утворювального й інтеграційного характеру. Для того, щоб цей простір склався та виконував свою виховну функцію, треба визначити його складові частини, зв'язки між ними й включити діяльність суб'єктів виховного процесу в зв'язки, які моделюються. При даних умовах виховний простір стане суттєвим фактором розвитку особистості.

Основним механізмом створення виховного простору, на думку Л.І. Новикової, є взаємодія колективів, які керуються єдиними педагогічними завданнями, принципами та підходами до виховання. Ю.С. Мануйлов розглядає виховний простір, як частину середовища, у якому панує певний педагогічно сформований образ життя. У цьому випадку взаємодія всіх учасників визначається моделлю образу життя студента і викладача. Д.В. Григор'єв представляє виховний простір як динамічну мережу взаємопов'язаних педагогічний подій, яка представляє собою інтегровану умову розвитку особистості й дитини, й дорослого. Дії створюються зусиллями соціальних суб'єктів різного рівня (індивідуальними та колективними). Колективними суб'єктами виступають професійні спільності, які займаються вихованням, індивідуальними суб'єктами – викладачі, батьки, студенти, представники різних спеціальностей, зустріч з якими може перетворитися для молодої людини у подію.

Механізмом створення виховного простору стає сумісна діяльність студентів і викладачів.

Отже, виховний простір може бути створений за ініціативою одного чи декількох навчальних закладів на основі рівноправності усіх зацікавлених закладів.

До умов ефективного функціонування виховного простору відносяться:

Ціль, яку розділяють усі учасники процесу його створення.

Єдина педагогічна концепція, орієнтована на гуманістичні цінності.

«М'яка» структура простору.

Діалоговий режим створення.

5. Розгалужена система відношень між різними компонентами, суб'єктами.

Головними суб'єктами виховного простору також є молодіжні громадські об'єднання. Н.Л. Селіванова називає можливість виховного простору як головне для розвитку особистості студентя. Це передбачає:

свободу прийняття студентами рішення про його входження у виховний простір;

свободу вибору діяльності, яка допоможе досягати найбільшого успіху, можливого самовираження;

побудову діалогових відношень з людьми різного віку та соціальних груп;

виконання різних ролей;

вибір різних колективів, можливість їх зміни.

Таким чином, виховний простір сприяє самореалізації студента.

Дослідники виховних систем головною помилкою в управлінні вважають нормативний підхід педагогів до організації виховного процесу, що виражається в ігноруванні специфічності даної системи.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12

Це цікаво:

Дидактичні методи, що забезпечують ефективність використання методу проектів у процесі вивчення іноземної мови
У роботі над проектом застосовуються всі ті дидактичні матеріали, методи, що і в навчальному процесі, але в самому застосуванні їх є певна специфіка, яка виявляється в орієнтації на самостійну дослідницьку діяльність студентів та на залучення їх до роботи з громадськістю. Бесіда та доповідь, як фор ...

Система екологічного виховання у школі
Что значишь ты без трав и птиц, И без любви к пчеле жужжащей, Без журавля над хвойной чащей, Без миловидных лисьих лиц? Когда поймешь ты, наконец, Врубаясь в мёртвые породы, О, человек, венец природы, Что без природы твой конец?! С.И. Кирсанов Науково-технічний прогрес ХХ століття впливає на всі ст ...

Положення про службу охорони праці Харківського машинобудівного коледжу
Положення про службу охорони праці Харківського машинобудівного коледжу розроблено відповідно вимог Закону України «Про охорону праці» та «Типового положення про службу охорони праці» затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993р. № 73, зареєстров ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com