Управління етапами розвитку виховної системи

6. На відміну від ідеалу мета виховання полягає в тому, аби сформувати реальну, соціально стійку особу, здатну в нових соціально-економічних і політичних умовах вносити відчутний вклад до перетворення суспільства і самоудосконалюватися. Концепція виховання визначає цільові установки виховання молоді відповідно до тих змін, які відбуваються в суспільстві, з орієнтацією на майбутнє. Як мета виховання, що враховує умови перехідного періоду і орієнтованою на певну перспективу, можна запропонувати формування життєздатної, гуманістично орієнтованої індивідуальності але відношенню до суспільства і до себе самій.

7. Зміна соціально-політичних устрою, нові умови життя висувають нові вимоги до особи і тим самим природно-об’єктивно породжують новий тип особи, установки, образ поведінки і діяльності, що відповідають завданням суспільного розвитку. Перепади невідповідностей вимог суспільства і властивостей особи повинні коректуватися системою виховання.

8. Щонайгостріше протиріччя між новою системою вимог і можливостями і здібностями особи, що реально існує нині, породжує необхідність формування у молодої людини і молодого покоління в цілому такої якості, як життєздатність. Необхідність постановки питання про виховання життєздатності диктується тим, що сучасне молоде покоління знаходиться в незвичайно тяжких умовах природного і соціального середовища, яке характеризується ідеологічною, соціально-політичною і економічною нестабільністю і невизначеністю.

Життєздатність – це здатність людини (покоління) вижити, не деградуючи, в «жорстких» і умовах соціального і природного середовища, що погіршуються, розвинутися і духовно піднестися, відтворити і виховати потомство, не менш життєздатне в біологічному і соціальному планах. Завдання життєздатної особи – стати індивідуальністю, сформувати свої смислові життєві установки, самоутверджуватися, реалізувати свої завдатки і творчі можливості, перетворюючи при цьому в своїх інтересах місце існування, не руйнуючи і не знищуючи її. Життєздатність передбачає високу соціальну активність особи (покоління), спрямовану на перетворення зовнішнього природного і соціального середовища і на формування самого себе у відповідності до поставлених цілей. У соціокультурному плані життєздатність виявляється в тому, наскільки особистість і покоління відповідає сучасному попиту на даному історичному етапі і наскільки вони можуть узяти на себе відповідальність за його майбутнє.

До завдань виховання відносяться:

формування особистості – патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних реаліях;

виховання людини демократичного світогляду і культури, яка дотримується прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури народів світу;

забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;

формування покоління, яке здатне навчатися впродовж життя;

створювання і розвиток цінності громадянського суспільства;

відхід від уніфікації в процесі виховання, від орієнтації на «середнього» вихованця;

формування національної свідомості, людської гідності;

виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів;

• розвиток у дітей і молоді творчих здібностей, підтримка обдарованих дітей і молоді.

Концепція національного виховання розглядає такі принципи виховання:

Це цікаво:

Організація профільного навчання на уроках математики і фізики
Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати: варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій); практичну орієнтацію освіт ...

Творча гра, її значення й особливості використання в навчально–виховному процесі
Молодший шкільний вік - це період інтенсивного фізичного і психічного розвитку, формування здібностей, характеру, активного оволодіння соціально виробленими правилами і нормами поведінки. Особливе місце посідають ігри, що створюються самими дітьми, їх називають творчими, тому що ігрова діяльність м ...

Формування екологічної культури школярів: психолого-педагогічний аспект
Розгляд проблеми оптимізації взаємозв’язків і взаємозалежностей у системі «людини – суспільство – навколишнє середовище» має важливий і незаперечно актуальний сьогодні психолого-педагогічний аспект. Оскільки аналіз практики невпинно зростаючого антропогенного впливу на довкілля підтверджує положенн ...