Дослідження рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва

Педагогіка і виховання » Формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва » Дослідження рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва

Сторінка 3

Особливе значення в екологічній освіті дітей дошкільного віку займає діагностика сформованості практичних навичок екологічної діяльності дитини. Дітям пропонуються наступні завдання: полити кімнатні рослини, доглянути за твариною тощо.

У ряді методик діагностики екологічного ставлення дітей до природи використовується ранжування. Наприклад, для виявлення уявлень дітей про важливість способів освоєння світу природи їм пропонується розставити на рангові місця за ступенем важливості для себе наступні способи освоєння світу природи: читання природознавчих книг; спостереження за природним об'єктом; догляд за кімнатними рослинами; догляд за тваринами; виготовлення виробів з природного матеріалу та ін. Для виявлення рівня сформованості екологічних знань та пріоритетності тих чи інших груп знань дітям пропонується розташувати за ступенем важливості для себе наступні групи знань про природу: знання про тваринний світ, рослинах, людину; знання про екологічні проблеми, взаємодію людини і природи, явищах природи, кольорах; знання про можливі види діяльності людини в природі і т.д.

Серед вихованців групи дитячого садка ми помітили, що не всі діти можуть доглядати за живою природою без нагадування дорослого. Дехто спрямований не на процес праці у природі, а на результат. Вивчаючи результати проведення методики «Салон природи» ми намагалися виявити відношення дошкільнят до природи. Ми оцінювали дітей за такими критеріями: вибір предмета, доцільне пояснення свого вибору. Аналіз експерименту довів, що у 30% високий рівень сформованості ціннісного ставлення до природи (експериментальної групи – ЕГ) та 28,6% (контрольної групи – КГ) дітей. Загалом діти обирали собі живі квіти, в горщиках, пояснюючи, що їм подобається доглядати за рослинками. Живі зрізані квіти обрали 36,6% дітей ЕГ та 42,8% дітей КГ, переважно пояснюючи свій вибір тим, що квіти будуть милувати око у вазі, і при цьому не потребуватимуть особливого догляду. 33,3% дітей ЕГ та 28,6% КГ.

Таблиця результатів констатувального експерименту (1)

ЕГ

КГ

Високий рівень

9

30%

8

28,6%

Середній рівень

11

36,6%

12

42,8%

Низький рівень

10

33,3%

8

28,6%

Для нашого дослідження важливим було вияснити, як формують вихователі у дітей емоційне ставлення до природи.

Анкета містила такі питання:

Чи акцентуєте ви увагу дошкільників на вивченні природних явищ?

Чи проводите ви заняття природи з використанням інноваційних технологій?

Чи створюєте ви умови для формування у дітей ціннісного ставлення до природи?

Результати анкетування показали, що лише 30% педагогів приділяють належну увагу формуванню в дошкільників позитивного ставлення до природи. 60% педагогів звертають увагу на програмовий зміст занять, намагаються викласти лише необхідне програмою дошкільникам, при цьому рідко використовують засоби мистецтва, але у міру свого досвіду і можливостей прагнуть створювати умови для формування у вихованців позитивного емоційного ставлення до навколишнього світу. 10% педагогів дуже мало уваги приділяють в роботі з дошкільниками цій проблемі.

Таким чином, проведена нами робота дає підстави зробити такі висновки: на протязі дошкільного дитинства відбувається формування особистості дитини, ознайомлюють її з основними явищами природи.

Наслідки анкетування батьків свідчать про те, що 30% батьків вважають, що не потрібно багато уваги приділяти ознайомленню малят з природою, 50% батьків стверджують, що навчати дітей бережливому ставленню до природи, насамперед, повинні вихователі, і лише 20% батьків погоджуються з тим, що саме вони в першу чергу, на власному прикладі і засобами мистецтва, повинні привчати дітей ціннісному ставленню до природи. Аналіз досвіду родинного виховання і результати психолого-педагогічних досліджень свідчать, що досить часто батьки розуміють мету, до якої необхідно прагнути, виховуючи свою дитину, які особистісні якості слід у неї формувати, та зовсім не знають, як цього досягти. Цей факт спричинений їхньою непідготовленістю до виховної роботи, нерозумінням складного процесу психічного розвитку дитини, самоцінності періоду дошкільного дитинства, а іноді й недостатнім усвідомленням відповідальності перед суспільством за виховання дитини.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Організація практичного дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів
Мета дослідження – вивчення зв'язку самооцінки і успішності навчання дітей в молодшому шкільному віці. Гіпотезою дослідження послужило припущення про те, що успішність навчання молодшого школяра визначає особливості і рівень самооцінки. Експеримент проводився в Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ...

Науковий аналіз педагогічного випадку, ситуації, конфлікту, що стався у ЗОШ та ВНЗ
Метою цієї роботи є проаналізувати педагогічні конфлікти, ситуації та випадки, що трапилися у ЗОШ та ВНЗ. Перед тим, як почати сам аналіз, хотілося б подати визначення цих понять. Терміни «конфлікт», «ситуація», «випадок» не є суто педагогічними. Їх використовують різні науки, надаючи їм певного за ...

Характеристика аудіювання та його основних ознак
Аудіювання являється однією із самих актуальних тем в сучасній методиці навчання англійської мови, так як без нього неможливе мовне спілкування. Володіння аудіюванням забезпечує адекватне володіння іноземною мовою, оскільки звукова сторона являється невід’ємним компонентом усіх видів мовленнєвої ді ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com