Зміст, методи, форми формування емоційно-ціннісного ставлення до природи

Будь-який виховний процес відбувається результативно за умови, що його зміст, структура забезпечують досягнення мети як кінцевого результату. Отже, перший принцип технології виховання зазначеного ставлення - адекватність виховної технології передбачуваній меті - виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи.

Виходячи з розуміння сутності педагогічної технології, важливе значення має структурування виховного процесу, обґрунтоване виділення і дотримання у ньому певних послідовних етапів. Звідси, другий принцип технології виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи -поетапність. Етапи процесу виховання емоційно-ціннісного ставлення старших дошкільників до природи виділено з урахуванням структури і дотриманням взаємозалежності складових компонентів досліджуваної якості особистості: потреби особистості, викликані життєвою значущістю природи; емоції і оцінки як механізми безпосереднього переживання ставлення, цілі, що забезпечують свідоме ставлення й чіткі уявлення про результати дій; мотиви як переважаючі ставлення; дії як фактори стійкого й активного ставлення.

Враховуючи, крім означених, дані констатуючого етапу експерименту, у процесі виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей досліджуваного віку виділено такі етапи:

1 етап – спрямований на корекцію потреб, емоцій, мотивів дошкільників;

2 етап – спрямований на формування у дітей особистого досвіду емоційно-ціннісного ставлення до природи.

Третій принцип технології виховання емоційно-ціннісного ставлення – психологічна обумовленість характеру виховних впливів на кожному з виділених етапів. Виховні впливи визначаються сутністю та особливостями компонентів емоційно-ціннісного ставлення, добираються з урахуванням психологічного механізму розвитку ставлень у дітей певного віку так, щоб забезпечити сприятливі умови для переходу від кожної попередньої ланки цього механізму до наступної.

Серед засобів, що дозволяють корегувати ці компоненти, спонукати перетворення суспільної цінності природи на особистісну, ефективними є:

Ігрові завдання, тренінги на формування емоційного потягу, інтересу, схильності до взаємодії з природними об’єктами.

Соціально-моральні задачі екологічного змісту.

Корекційний вплив полягав у розширенні та посиленні духовної спрямованості потреб, пов’язаних з природою. На цьому етапі застосовуються ігрові завдання на усвідомлення різноманітних функцій природи як універсальної цінності. Особлива увага у цих засобах надається моральній, комунікативній, духовно-естетичній функціям тощо.

Надалі додаються завдання на корекцію мотивів взаємодії з природою – відбувається розширення мотивів, у дітей розвивається самооцінка. В результаті зазначених впливів створюються сприятливі умови для корекції ставлення старших дошкільників до природи – зміни його з нейтрального й негативного – на позитивне.

Типологія завдань, спрямованих на корекцію потреб та забезпечення емоційної готовності до усвідомлення цінностей природи, ґрунтується на врахуванні таких базових параметрів суб’єктивного ставлення як широта, інтенсивність та ступінь стійкості.

Базові параметри суб’єктивного ставлення враховуються у таких видах ігрових завдань, тренінгів:

- на виявлення естетичної цінності розмаїття природних об'єктів і явищ, їх естетичної неповторності й виразності;

- на актуалізацію комплексу природних (візуальних, аудіальних, тактильних, нюхово-смакових, поведінкових) і соціальних (естетичного й етичного характеру) релізерів у процесі сприйняття особистістю природних об'єктів;

- на формування здатності емоційно і дієво відгукуватися на зустріч із природними об'єктами: почуттям, оцінкою, асоціацією, творчим зіставленням, трансформацією сприйнятого об'єкта в уяві, творчою дією з ним чи його образом (образотворчим, літературним, музичним, пластичним тощо).

З метою корекції мотивів емоційно-ціннісного ставлення, як підтверджують результати проведеного дослідження, недостатньо використання лише природного середовища. Необхідні також засоби впливу, що залучають до цих процесів потенціал соціальної взаємодії. Такими засобами є соціально-моральні задачі. Соціально-моральна задача екологічного змісту конструюється відповідно до психологічного розуміння цього типу задач, містить інформаційний та емоційний компоненти. Така задача подається як інформація про екологічну проблему, подію, вчинок чи факти поведінки, що характеризують взаємодію людини з природою, коли діти потрапляють у ситуацію вибору ставлення, позиції щодо предмету обговорення, відповідних практичних дій тощо. Проблеми довкілля розглядаються таким чином не у загальному плані, а як такі, що стосуються кожного, і на які кожен впливає у повсякденному житті.

Це цікаво:

Використання занять з психолого-педагогічного та професійно науково-предметного циклів дисциплін для формування професійно-значущих якостей учителя
Ми вважаємо за необхідне організувати навчальний процес таким чином, щоб студенти були в змозі адекватно оцінювати рівень своїх професійно - значущих якостей. Робота має складатися з двох взаємопов`язаних етапів. Так, на першій стадії студенти мають навчитися оцінювати своїх однокурсників, на другі ...

Нетрадиційні форми організації занять
Останнім десятиріччям завдяки незгасаючій творчій ініціативі вчителів у навчальній практиці поширилися так звані нетрадиційні уроки. їх різновидів розроблено дуже багато. Щоб встановити характерні риси нетрадиційних уроків, визначимо, а в чому ж полягає традиційність звичайного уроку. Кожен традиці ...

Шляхи, засоби і форми естетичного виховання
Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя людини і напрямки цієї роботи багатогранні (рис. 1.2). Виділимо найбільш суттєві з них. 1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут закладаються основи формування естетичних смаків, естетичних почуттів. Організація естетичного побуту в оселі, ...