— Що дальше йде від кореня?
— Скільки стебел у ліщини?
— Які стебла?
— Які органи ще є на ліщині?
Отже, ліщина — це кущ, тому що вона має багато стебел.
— Які ще кущі ростуть у лісі?
— Що є спільним для усіх кущів? За якою ознакою вони схожі?
— А ще розглянемо трав’янисту рослину, на прикладі ромашки. З яких органів вона складається?
— Орган, який знаходитися під землею?
— Що дальше йде від кореня?
— Яке стебло у ромашки?
— Що ще є на ромашці?
— Які ще трав’янисті рослини ростуть у парку?
— Що є спільним для усіх трав? За якою ознакою вони схожі?
Розглянувши дуб, ліщину і ромашку, ми можемо зробити висновок, що ці рослини відрізняються стеблами: у дерева одне дерев’янисте стебло — стовбур, у куща багато дерев’янистих стебел; у трав’янистих рослин стебло м’яке, соковите.
2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».
— Розглянете гілочки клена і ялини, а також цілі рослини. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?
Спільними ознаками є те , що це — дерева. У них є корінь, стовбур, листя. Відрізняються вони тим, що у клена листки широкі, а у ялини — вузенькі, схожі на голки.
За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні та хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних — вузеньке. Воно схоже на голки і називається хвоєю. Листяні дерева кожної осені скидають листя, а хвоїнки на хвойних деревах тримаються по 2-3 роки і опадають не одночасно. Тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрин восени опадає вся хвоя.
— Розгляньте бузок і ялівець. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?
Спільними ознаками є те, що це — кущі. У них є корінь, кілька дерев’янистих стебел, листя. Відрізняються тим, що у бузку листки широкі, а у ялівця — вузенькі схожі на голки.
За зовнішнім виглядом та будовою листя, кущі як і дерева, поділяються на листяні і хвойні. У листяних кущів листя широке, а у хвойних — вузеньке (хвоя). Як і дерева, листяні кущі кожної осені скидають листки, а хвойні кущі вічнозелені.
— Поміркуйте, коли рослина народжується.
Рослина народжується тоді, коли насіння, потрапивши у сприятливі умови, проростає.
— Скільки років можуть жити дерева і кущі з того часу, як народилися?
Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева — це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб — не раніше, як у 100 років.
Щороку дерева і кущі утворюють насіння. Отже, дерева і кущі живуть багато років, тому їх називають багаторічними рослинами.
3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав’янисті рослини.
— Щоб знайти відповідь на запитання, яка тривалість життя трав’янистих рослин, пригадайте, які рослини щороку висівають на городах і полях.
— Назвіть ті рослини, у яких після проростання утворюються не лише корінь, стебло, листки, а також квіти та плоди з насінням, і восени вони відмирають.
Це цікаво:
Друга молодша група
Розвиток дітей цього віку дозволяє проводити планомірну роботу по формуванню основ музичної культури на заняттях і в процесі використання музики в повсякденному житті, а також в ході культурно-дозвільної діяльності. Музичні заняття мають ту ж структуру (ввідна частина, основна і завершальна), що і ...
Класифікація психоемоційних станів
Психоемоційні стани – мінливі стани людини. Як правило, емоційно насичені, виникають під впливом життєвих обставин, стану здоров’я, ряду інших факторів. Психоемоційні стани, як й інші психічні явища, існують у вигляді переживань, ідей в свідомості людини та в тій частині психіки, яку називають несв ...
Методика культурологічного виховання воїнів
Культурологічне виховання в умовах військової служби має можливості вдосконалюватись багатьма, різними шляхами. Але одним з найважливіших є об’єднання синтезування навчалного процесу, культурно-виховної роботи з військовослужбовцями, їх культурного саморозвитку в єдину матеріально-економічну, соціа ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.