Аналіз соціально-педагогічної літератури з проблеми профілактики профілактики ігроманії серед підлітків засобами фізичної культури і спорту

Педагогіка і виховання » Профілактика ігрової залежності у старшому підлітковому віці » Аналіз соціально-педагогічної літератури з проблеми профілактики профілактики ігроманії серед підлітків засобами фізичної культури і спорту

Сторінка 3

Превентивний підхід, який базується на впливі соціальних факторів, полягає в розумінні того, що однолітки й родина відіграють важливу роль, сприяючи або перешкоджаючи початку ігроманії . Найбільш популярними серед таких програм є тренінги стійкості до соціального тиску однолітків, у процесі яких діти й підлітки здобувають навички відмови від пропонованих ігр; програми, спрямовані проти впливу батьків, які вживають тютюн та алкоголь. Одним з важливих положень цих програм є робота з лідерами – підлітками, які бажають пройти навчання для того, щоб надалі здійснювати профілактичну антиігрову діяльність у своїй школі або житловому районі.

Підхід, заснований на формуванні життєвих навичок, базується на понятті про зміну, корекцію та компенсацію поведінки в результаті використання методів поведінкової модифікації й терапії. У даному контексті проблемна поведінка підлітка розглядається з погляду функціональних стилів, а тому використовуються методи, спрямовані на досягнення вікових та особистісних цілей.

Діяльний підхід передбачає розроблення альтернативних соціальних програм для молоді, у яких в соціально-нормативних рамках могло бути реалізоване прагнення до ризику, пошуку гострих відчуттів, підвищення поведінкової активності, властивої молоді. Виділено чотири варіанти програм, що ґрунтуються на альтернативі моделей зловживання іграми: пропозиція специфічної активності (подорож із пригодами); комбінація можливості задоволення специфічних для підлітків потреб (заняття творчістю або спортом); заохочення участі підлітків у всіх видах специфічної активності (хобі, клуби); створення груп молодих людей, що активно утверджують свою життєву позицію.

Підхід, заснований на ідеї зміцнення здоров'я, поєднує в собі особистий вибір і соціальну відповідальність за власне здоров'я. Він розрахований на вміння людини досягати свого оптимального стану й успішно протистояти факторам навколишнього середовища. Програми зміцнення здоров'я націлені на розвиток здорової особистості, яка надає перевагу не шкідливим звичкам, а здоровому життєвому стилю, що не тільки впливає на особисте благополуччя, але й сприяє позитивним змінам середовища, соціальної й культурної ситуації.

Фахівці вважають за необхідне розвивати антиігрову профілактичну роботу з таких напрямків: нарощування інформаційного впливу на молодь; культивування здорового способу життя (створення моди на нього); активне залучення молоді до пропаганди здорового способу життя з метою протидії ігротизації суспільства; кадрове забезпечення профілактичної діяльності; створення системи моніторингу ігроситуації в молодіжному середовищі; забезпечення умов для реальної фізкультурно-спортивної зайнятості підлітків і молоді; впровадження в освітню практику інноваційних педагогічних технологій з метою формування в дітей і підлітків здорового способу життя; надання всебічної допомоги й підтримки родини.

Однією з головних альтернатив ігроманії є спортивна діяльність. Під час занять спортом зміцнюється здоров'я, формуються звички до спортивного способу життя, створюються колективи однодумців, змінюються пріоритети та з'являються нові життєві цілі.

Основною метою є створення умов для занять фізичною культурою та спортом за місцем проживання, в освітніх установах, у трудових колективах серед усіх вікових груп і категорій населення з метою повноцінної реалізації особистості; розвиток суспільних інститутів.

На думку фахівців, у наш час відбувається перехід від медичної форми моделі в профілактиці ігроманії до психологічної, педагогічної та соціальної, хоча соціальна політика в цій області досі зорієнтована на традиційні й неефективні заборонні заходи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Форми організації навчального процесу у вищій школі
Вузівська лекція – головна ланка дидактичного циклу навчання. Її ціль – формування орієнтовної основи для наступного засвоєння студентами навчального матеріалу. У житті сучасної вищої школи лекцію часто називають «гарячою крапкою». Слово «лекція» походить від латинського «lection» – читання. У наш ...

Консультація як технологія навчання на уроках історії
Консультація (у перекладі з латинського "нарада") - "додаткова допомога викладача в засвоєнні предмета". Уроки, позаурочні заняття даного типу необхідно проводити перед підсумковим (колоквіумом, заліком, „контрольним зрізом”, самостійною роботою) з метою роз'яснення найбільш скл ...

Історико-педагогічні аспекти діяльності українських чернечих нагромаджень
Одним із домінуючих чинників культурно-історичного поступу нашого народу була безпосередня участь у цьому процесі української Церкви, її рідномовний обряд, органічна відповідність менталітету, підтримка і поглиблення етнічної духовності української нації були одними із істотних причин, внаслідок як ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com