Особливості формування особистості підлітка засобами фізичної культури

Педагогіка і виховання » Профілактика ігрової залежності у старшому підлітковому віці » Особливості формування особистості підлітка засобами фізичної культури

Сторінка 2

Одним з головних джерел формування потенціалу фізичної культури особистості є особистий досвід організації фізичної активності, який здобувається дітьми, підлітками й молоддю в процесі занять фізичними вправами, при правильно організованому фізичному вихованні, у спортивній підготовці .

На думку фахівців, рівень фізичної культури особистості визначається також характером, структурою та спрямованістю мотивації до фізичної активності. У цих видах фізкультурних цінностей відбивається ступінь соціальної зрілості й відповідальності ставлення дитини до свого здоров'я та фізичної готовності.

Системне засвоєння дітьми, підлітками й молоддю раціональних способів керування своїми рухами, здобуття таким шляхом необхідного в житті фонду рухових умінь, навичок і зв'язаних з ними знань дозволяють дитині досягти максимального задоволення, що забезпечує її сприятливий психічний стан. Мускульна, тобто м'язова, радість як біологічний фактор здатна замінити „удаване” задоволення, що досягається дітьми при ігроманії .

Щоб відгородити молодь від ігрових спокус, необхідно приділяти більшу увагу духовно-інтелектуальному й морально-естетичному розвитку кожної конкретної особистості в поєднанні з її дієвим фізичним вихованням і спортивною підготовкою. Поки фізичне виховання і спортивна підготовка буде сприйматися дивитися тільки як цілеспрямований процес розвитку фізичних кондицій, природної складової рухових умінь і навичок, безвідносно психологічного та духовного боку цієї справи, ми не зможемо реалізувати всього виховного потенціалу, що є в засобах фізичної культури та спорту, у тому числі й у напрямку антиігрових заходів.

Педагоги добре знають і ефективно вміють оздоровлювати людей, розвивати фізичний потенціал людини, навчати її складним рухам, якоюсь мірою – лікувати окремі захворювання, адаптувати та реабілітувати тих, хто має відхилення у функціонуванні певних органів і систем організму. Але вони погано вміють робити те, без чого не може обійтися жоден вихователь, що б він у людині не виховував. А саме, наші фахівці не знають, як, якими засобами сформувати в індивідуумі інтерес, потребу, нарешті, звичку до здорового способу життя, строгого дотримання режиму . Це реальна, а не надумана проблема. Особливо яскраво вона виявилася саме тоді, коли практично взялися за викорінювання ігроманії, алкоголізму тощо.

Сила волі є дуже важливим фактором у боротьбі з ігроманією. Це давно відомо і доведено наукою. Але ця сила розвивається не тільки й не стільки через фізичне навантаження та фізичні зусилля. Багато в чому вона залежить від психологічної готовності, установок особистості. А останні фактори тісно пов'язані з інтелектуальним потенціалом, переконаннями людини, її моральними й естетичними цінностями, ідеями й ідеалами, її релігійними почуттями. У цій справі потрібний особистісний контакт вихователя й вихованця.

Певні технології використання різноманітних засобів і методів профілактики ігроманії важливі й потрібні. Але набагато важливішими, нагально необхідними виступають у цьому випадку взаєморозуміння й довіра, духовна і психологічна підтримка, без яких важко сформувати впевненість у своїх силах.

Якщо будь-яка, навіть найбільш наукомістка технологія націлена на масу, на всіх, то безпосередній духовний і душевний контакт зорієнтований на індивідуума, конкретну особистість. Знання й уміння користуватися технологіями навчання й виховання можуть перетворитися на шаблон, мертву схему, якщо соціальні педагоги не навчаться викликати довіру у вихованців, не зуміють душевно спілкуватися з ними, співпрацювати та спільно переборювати тяготи та прикрощі.

У цьому напрямку поки що дуже багато чого не досліджено. Однак, якщо направити наукове пізнання в дану галузь, то відкриється багато такого, що зробить боротьбу з ігроманією засобами фізичної культури та спорту більш ефективною та педагогічно доцільною.

Вітчизняна система поглядів на здоровий спосіб життя та пов'язана з нею система антиігрової профілактичної роботи будуть нормально функціонувати й успішно розвиватися, якщо теорія та практика оздоровчої й адаптивної соціальної реабілітації будуть доповнені й певним чином перероблені на основі пізнання, виявлення та розуміння закономірностей структури, функціонування й розвитку гуманітарної складової адаптивної діяльності.

Розвиваючи теорію фізичної культури та спорту в контексті гуманітарної парадигми, фахівці вважають, що можна одержати більш глибокі знання не тільки про закономірності фізкультурно-спортивної діяльності, але й про соціально-гуманітарну сутність фізичної культури та спорту як явища людської культури.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Розробка «тесту фізкультурно-валеологічних знань»
Справжня шкільна фізична культура своєю дією направлена на фізіологічні системи організму школярів, на їх фізичні кондиції і руховий розвиток, але не орієнтована на розвиток дитини як особистості. Світоглядні уявлення молодших школярів характеризується багатокомпонентністю структури, що містить різ ...

Приклади рольових ігор
Вправа з імітації: Рольова гра «Близнюки» («Twins») Завдання першому партнеру. Ви учасник шкільної художньої самодіяльності. Мрієте стати професійним актором. Цікавитеся всіма театральними жанрами. Завдання другому партнеру. Ви однокласник та найближчій товариш майбутнього актора. В усьому наслідує ...

Структура пізнавального процесу
1. Основні ланки процесу пізнання та їх взаємозв’язок. 2. Характеристика окремих ланок пізнавального процесу: а) первинного сприймання; б) усвідомлення; в) осмислення; г) закріплення; д) застосування. 3. Знання, уміння і навички як компоненти дидактичного процесу. Ключові поняття: засвоєння, первин ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com