Особливості формування особистості підлітка засобами фізичної культури

Педагогіка і виховання » Профілактика ігрової залежності у старшому підлітковому віці » Особливості формування особистості підлітка засобами фізичної культури

Сторінка 3

Більш досконала теорія допоможе нам зробити більш ефективно і практику фізичної культури та спорту, у тому числі – в контексті антиігрової профілактичної роботи.

Фахівці вважають, що людина, яка радіє життю, ефективно справляється з труднощами та стресом, успішно вирішує життєві задачі, не має потреби в шкідливих звичках, не потягнеться до різного роду духовних сурогатів – ігроманії. Глибинні джерела залучення до них знаходяться на психологічному рівні, тож уся первинна профілактика і методика антиігрового виховання підростаючого покоління повинні бути націлені на формування здорового стилю життя. Аналіз ситуації та спеціальної літератури доводить необхідність вивчення і формування ціннісно-мотиваційних, культурних установок молоді. Молодіжна ігроманія у своїй основі – явище духовне, його корені – у загальнокультурній ситуації в сучасній Україні.

На думку В.М. Карлишева зі співавторами , найбільш часто молодь, незалежно від свого матеріального становища, соціального благополуччя, профілю навчання та статусу освітньої установи, мотивує зловживання ігроманією у такий спосіб: бажання зняти напруження, стрес, розслабитися, пережити нові відчуття; бажання спробувати все в цьому житті; це зараз модно, а „білою вороною” виглядати немає бажання; з цікавості й від нудьги; просто так, за компанію; щоб перебороти сірість, рутинність існування; через безладдя в житті, у навчанні, у взаєминах з іншими; через внутрішню переконаність.

Збільшення кількості ігроманів в останнє десятиліття почасти можна пояснити зміною системи (структури) цінностей . З одного боку, ціннісні орієнтації потрібні людині для адаптації в соціальній сфері, з іншого, – саме вони визначають ставлення людини до дійсності. Вони виступають вищими джерелами мотивації, отже, через них можливі найбільш глибинні впливи на психіку людини. Найбільш серйозні потрясіння пов'язані з втратою або нездійсненням чогось такого, чому ми надаємо найбільшу цінність.

Кожній людині властива індивідуальна ієрархія особистісних цінностей. Саме вона виступає як призма, що дозволяє бачити й розуміти те, що відбувається, відповідно до власних внутрішніх критеріїв (добре або погане, цінне чи ні). Насправді, цінності виступають як регулятори поведінки людини. На перших етапах становлення особистості основним регулятором поведінки виступає чуттєва реакція.

У процесі формування свідомості й на її основі складається ціннісна система (добре – погано). Це дозволяє врешті вийти на рівні свідомості й саморегуляції (правильно – неправильно, потрібно – не потрібно), що визначають установки, переконання та волю людини. Формуючись тільки в соціальному середовищі, вони служать соціальній адаптації особистості. Особистісні цінності виступають як внутрішні носії соціальної регуляції, вкорінені в структурі особистості. Їхня погодженість і співпідпорядкованість виявляється в гармонійності особистості та сприяє її здоров'ю.

Здоров'я як найважливіша життєва цінність мало усвідомлюється людиною до його хоча б часткової втрати (як і більшості інших цінностей). Як довели дослідження В.А. Якобашвілі, А.М. Погрібного , значення здоров'я високо оцінюють 25-30% учнів шкіл, 35-50% опитаних студентів, більше 80% респондентів у віці понад 40 років. При цьому на всіх вікових етапах для половини респондентів здоров'я є важкодосяжним.

Дослідження свідчать, що структура цінностей не тільки визначає спрямованість, життєздатність і захищеність особистості, але і є взаємозалежною з певними відхиленнями в стані здоров'я. Класифікуючи цінності на внутрішні (особистісне зростання, любов та ін.) і зовнішні (матеріальне благополуччя, соціальне визнання та ін.) і розглядаючи їхній вплив на психічне здоров'я, фахівці вийшли на формулювання універсальної закономірності: чим сильніше людина зорієнтована на внутрішні прагнення на противагу зовнішнім, тим вище показники психічного здоров'я, і навпаки, чим вище вона оцінює важливість зовнішніх прагнень у порівнянні з внутрішніми, тим нижче її психологічне благополуччя.

Дослідження довели, що ціннісні орієнтації є могутнім чинником мотивації та регуляції поведінки особистості. Вони повинні бути об'єктом виховання. Задача батьків і всієї системи виховання полягає саме в тому, щоб ненав'язливо й цілеспрямовано направити дітей до внутрішніх вищих цінностей.

Страницы: 1 2 3 

Це цікаво:

Значення казки у літературному розвитку молодших школярів
Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету, потрібно вміти читати. Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського: «без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання — ...

Становлення особистості через виховання
Перші спроби розглядати виховання як соціальний феномен зробив Е. Дюркгейм. Виховання за своєю природою є таким: його сутність полягає в соціалізації індивідів, підготовці до життя, до взаємодії у групах, суспільстві. Виховувати дитину – означає проявити до неї «примушення», яке є головною ознакою ...

Форми та методи організації гурткових занять
Процесу економічного виховання передує педагогічне планування, прогнозування, передбачення. Прогнозування – найбільш широкий та узагальнений процес. В. О. Сухомлинський з цього приводу писав: "Без наукового прогнозування, без уміння закладати в людині ті зерна, які дадуть плоди лише через деся ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com