Фізична культура і спорт – ефективні засоби соціально-педагогічної профілактики ігроманії

Педагогіка і виховання » Профілактика ігрової залежності у старшому підлітковому віці » Фізична культура і спорт – ефективні засоби соціально-педагогічної профілактики ігроманії

Сторінка 3

Склад засобів, які застосовуються, спрямованість впливу на організм та ефект впливу залежать від моторного потенціалу конкретної людини. Виходячи з цього, комплекс впливів середовища виступає як один з головних об'єктів управління .

Процес фізичного вдосконалювання людини спрямований на вдосконалювання її рухових можливостей. У свою чергу рівень підготовленості значною мірою залежить від віку, статі, наявності патології, попереднього стажу занять фізичними вправами та їхньої спрямованості, індивідуальних особливостей підлітків. Звідси випливає, що як другий об'єкт управління виступає стан дитини. Третім об'єктом управління є фізичне навантаження. Через нього відбуваються позитивні або негативні зміни в організмі. Четвертим об'єктом управління є зовнішнє середовище й адаптаційні можливості людини.

Таким чином, вихідним фактором, що визначає вибір управлінських дій, є порівняння фізичного стану дитини з віковим еталоном і з кінцевою метою впливу. Однак слабка вивченість закономірностей вікового й індивідуального онтогенезу, залежність фізичного стану від безлічі факторів не дає можливості точно вибрати правильні управлінські рішення.

У дослідженнях Л.П. Жовніренка, О.П. Калугіної , В.К. Бальсевича, В.Г. Григоренка, В.Ф. Лободи, Н.В. Банадиги, Л.М. Слободяна, В.Б. Кучми, Є.Ф. Бузька, А.О. Лучука, І.Р. Сагаля, Н.Я. Ходорчука, Л.І. Лубишево, Л.П. Сергієнка, В.В. Приходька, В.І. Ляха зі співавторами доведено, що найкращі результати розвитку моторики людини забезпечуються при можливо повному обліку її індивідуальних рухових характеристик, соціально-психологічних факторів, морфофункціональних особливостей.

Більше того, головними принципами нової організаційної стратегії у сфері фізкультурного виховання є „адекватність змісту фізичної підготовки індивідуальному стану людини, гармонізація й оптимізація фізичного тренування, свобода вибору форми фізичної активності відповідно до особистих схильностей і здібностей кожної людини”. Уже зараз видається очевидною необхідність продуманої диференціації змісту, обсягу й інтенсивності фізичних навантажень школярів у зв'язку з їхнім біологічним, а не паспортним віком, індивідуальними моторними здібностями й можливостями.

При виборі засобів, методів у визначенні навантажень у сучасній школі мало враховується, для якої групи дітей ця модель впливу буде сприятливою, а яка група дітей зазнає недоцільного „впливу, що ламає”. Це при тому, що арсенал засобів і методів представлений відповідно до індивідуальних особливостей.

Викликає заперечення той факт, що при поганій реалізації педагогічної моделі негативна оцінка дається, як правило, індивідові (у вигляді негативної оцінки або незаліку), а не дидактиці, що зневажає особливості дітей.

Необхідно вивчити індивідуальні особливості для того, щоб розробляти соціально-педагогічну програму впливу, адаптуючи її до рівня фізичної підготовленості індивіда, та оцінювати успіхи й невдачі дитини у виконанні рухових дій не відносно інших учнів або програми, а попередніх показників саме даного школяра.

У процесі фізичного виховання це положення реалізується шляхом цілеспрямованого розвитку рухових якостей у виявлених коридорах розвитку, в основі яких лежить облік індивідуально-типологічних особливостей дітей. У цьому зв'язку принципово важливою умовою створення системи навчання дітей у школі, що зберігає здоров’я, є відмова від оцінного підходу.

Необхідно детально знайомитися з виявами індивідуальності не для того, щоб „коригувати” особистість дітей, а для того, щоб розробляти навчальні й виховні програми, адаптовані відповідно до особливостей і можливостей дитини. Необхідно не тільки й не стільки адаптувати дітей до змісту програм, скільки зміст програм необхідно адаптувати до дітей .

На основі досліджень виявлені особливості прояву сенситивних періодів у групах, визначені розходження та збіги інтенсивності розвитку фізичних властивостей.

При цьому згідно з ученням про критичні періоди , час цілеспрямованого впливу на ту або іншу рухову якість вибирався відповідно до визначеного періоду чутливості (супервисокої, високої, середньої та малої).

Зміни в ступені розвитку рухових якостей відбуваються протягом досить довгого проміжку часу. Разом з тим ефективність гуманістичної спрямованості педагогічної практики та пов'язана з цим індивідуалізація навчального процесу може бути оцінена й іншим чином. Ученими доведено, що ефект педагогічного впливу залежить від взаємонакладення трьох блоків факторів:

а) змісту, спрямованості, інтенсивності й обсягу впливу;

б) конституціональних і психологічних характеристик учнів, особливостей їхньої фізичної підготовки, задатків і здібностей;

в) активності тих, хто займається.

Усі ці блоки пов’язані між собою прямим і зворотнім зв'язком, за рахунок чого кожен блок визначається показниками інших блоків. Тому можна припустити, що не тільки динамічні характеристики учнів мають тенденцію до позитивного розвитку в ході правильно організованого педагогічного процесу, але й оцінка активності тих, що займається, може дати відповідь на питання про доцільність застосованої методики .

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Порушення письма й читання
Поряд з патологією усного мовлення існує й порушення письмового мовлення. Це порушення письма й читання. Оскільки письмо і читання тісним образом взаємозалежні, порушення письма, як правило, супроводжуються порушеннями читання. Щоб контролювати своє письмо, дитина повинна читати написане, і, навпак ...

Методика вивчення дієслова на уроках рідної мови
Робота над розділом "Морфологія" у початкових класах зводиться до вивчення частин мови. Завдання ж лексичного, фонетичного, синтаксичного характеру є епізодичними, а в багатьох вправах, які стосуються вивчення частин мови, вони відсутні. Тому вивчення дієслова, його лексичних, фонетичних ...

Характеристика принципів виховання
Принципи виховання – це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу. Основними принципами виховання є: - цілеспрямованість; - зв’язок з життяим; - єдність свідомості і поведінки; - виховання у п ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com