Фізична культура і спорт – ефективні засоби соціально-педагогічної профілактики ігроманії

Другий блок антинаркотичної фізкультурно-профілактичної програми - формування стійкого негативного ставлення до вживання наркотиків, алкогольних напоїв, паління.

Предмет „Фізична культура” займає особливе місце в системі навчання дітей, оскільки дає кожній людині можливість фізичного вдосконалювання. Цікавий урок фізичної культури, активна життєва позиція вчителя, його авторитет серед учнів є мотивацією позитивної активності самого учня. Робота вчителя з формування фізичних здібностей є достатньою аргументацією для залучення школяра до активних занять спортом, дає можливість продемонструвати перспективи подальшого спортивного зростання.

Основу побудови програми корекції фізичного, психічного й морального стану склали такі положення:

- етапність реалізації програми (спонукальний, формуючий, етап удосконалювання);

- індивідуально-дозована оздоровчо-профілактична і спортивна спрямованість, яку носить навчально-тренувальний процес носить (рис. 2.1.3), сприяє формуванню інтересу до систематичних занять фізичними вправами;

- засоби й методи фізичного виховання адекватні особистісним особливостям учнів, відповідають їхнім інтересам і потребам, сприяють зниженню рівня тривожності, агресивності, підвищенню самооцінки особистості;

- як основні засоби фізичного виховання використовуються вправи аеробної та силової спрямованості в ігровій формі організації занять;

- засоби, методи й педагогічні прийоми спрямовані на формування в учнів стійкого інтересу до рухової активності, необхідного ставлення до занять фізичною культурою і спортом.

На уроках фізичної культури виділявся контингент з асоціальною поведінкою. Для таких учнів підбиралися фізичні вправи в екстремальних ситуаціях з домінуванням ігрових форм проведення уроку. Рухливо обдаровані підлітки залучалися до занять спортом.

Результати тестування фіксувалися в паспорті здоров'я, порівняльна динаміка показників фізичної підготовленості сприяла ефективному коригуванню змісту навчальних занять з предмета „фізична культура”, стимулювала школярів до подальшого розвитку.

Основні заходи даного блока програми:

- збір та обробка первинної інформації про стан здоров'я підлітків, їхній фізичний розвиток і фізичну підготовку;

- виявлення та залучення рухливо обдарованих підлітків до тренувальних занять;

- визначення складу „групи ризику” та груп підлітків зі значними дефектами розвитку;

- аналіз індивідуальних карт фізичного стану;

- створення на базі загальноосвітньої школи спортивних класів;

- створення банку даних про фізичний стан підлітків; виявлення динаміки їхнього розвитку під впливом системи фізичного виховання;

- залучення батьків до проблеми формування здорового способу життя.

Спортивно-масова й оздоровча робота проводилася серед значної частини школярів у відповідності зі спортивним календарем шкільного плану на навчальний рік.

Традиційними стали „Дні здоров'я”, осінній турзліт з масовим виходом за межі міста. Школярі могли виявити себе в індивідуальних змаганнях під назвою „Шкільна книга рекордів Гіннеса”.

Учні експериментальної групи два рази на рік (у грудні та березні) брали участь у спортивних змаганнях „Веселі старти”, раз на рік – у шкільній спартакіаді. У складі збірних команд школи учні брали участь у районних і міських змаганнях з різних видів спорту, з урахуванням їхнього віку.

На спортивній базі Слов'янського державного педагогічного університету було проведено юнацькі ігри під девізом „Ні — наркотикам! Я вибираю спорт”. Змагання чергувалися з показовими виступами дзюдоїстів, культуристів і гімнастів. Традиційним стало проведення для учнів з асоціальною поведінкою тижня спорту під девізом „Спорт проти наркотиків”. У програму ввійшло написання творів „Здоровий спосіб життя — це стильно”, а також проведення спортивних вікторин, конкурсів малюнків, спортивних змагань.

Рис. 2.1.3 Схема побудови технології індивідуального дозування фізичних навантажень для підлітків з АСТП

У День захисту дітей проводилася традиційна програма під девізом „Захистити себе від ліні й нудьги допоможе спорт”. Програма складалася з показових виступів найсильніших спортсменів ДЮСШ, командних та особистих спортивних змагань. Щільний і різноманітний спортивно-масовий календар допомагав учням адаптуватися в класному колективі, відчути себе частиною єдиної команди. Провідні спортсмени, авторитетні тренери ДЮСШ брали активну участь у роботі з профілактики наркоманії.

Механізм реалізації фізкультурно-профілактичної роботи здійснювався через визначені форми занять з предмета „фізична культура”; додаткові заняття фізичними вправами та спортом; орієнтоване фізичне виховання підлітків, які мають відхилення в поведінці та стані здоров'я; фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня; позакласні форми занять (спортивні секції); заняття в спортивних школах; самостійні заняття; спортивно-масові та фізкультурно-профілактичні заходи; спортивні змагання. Програма передбачала: обстеження підлітків з метою виявлення груп соціального ризику; використання засобів і методів корекції фізичного, морального та психоемоційного стану; застосування засобів і методів формування інтересу до систематичних занять фізичними вправами; організацію навчально-виховного процесу з підлітками девіантної поведінки; визначення критеріїв та оцінки фізичної підготовленості дітей і підлітків; урахування особливостей роботи з різним контингентом підлітків. Навчально-тренувальні заняття сприяли: формуванню інтересу і задоволенню потреб підлітків у заняттях фізичною культурою і спортом; вихованню морально-вольових і моральних якостей; формуванню позитивного ставлення до різних видів діяльності; корекції психічних відхилень; розвитку основних фізичних здібностей; підвищенню функціональних можливостей школярів. Реалізація програми проходила в рамках обов'язкових занять з фізичного виховання в загальноосвітній школі та за інтересами: у дитячо-юнацькій спортивній школі; у підліткових клубах за місцем проживання; у системі різноманітних заходів позакласної та позашкільної роботи; у літніх оздоровчих таборах; під час самостійних занять фізичною культурою і спортом.

Це цікаво:

Психолого-педагогічна характеристика організації дидактичного спілкування на рівні «вчитель – учень»
Вступ до школи – переламний момент в житті дитини, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас. Це перехід до нового способу і умов діяльності, до нових взаємовідносин з дорослими та однолітками. Змінюються соціальні умови, що визначають розвиток і саме життя дитини. Зміна місця в ...

Системний підхід до наукової організації праці студентів в умовах вищих навчальних закладів
Підвищення ролі людського фактора в різних сферах життя й діяльності суспільства обумовлює ускладнення вимог, пропонованих до рівня професіоналізму випускників вищої школи. Повсюдно спостерігається попит на висококваліфікованих фахівців, здатних творчо вирішувати складні завдання, прогнозувати й мо ...

Мотивація учня початкової школи
Мотиви молодшого школяра нестійкі, перебувають у стадії формування. Проте навчальні мотиви, які закладаються в цьому віці, можуть зберігатися протягом усього шкільного життя і навіть визначати ставлення особистості до процесу пізнання на все життя. Саме тому психолого-педагогічна наука постійно зве ...