Експериментальне обґрунтування ефективності інноваційної програми фізичного виховання школярів у системі соціальних антиігрових впливів на підлітків

Педагогіка і виховання » Профілактика ігрової залежності у старшому підлітковому віці » Експериментальне обґрунтування ефективності інноваційної програми фізичного виховання школярів у системі соціальних антиігрових впливів на підлітків

Сторінка 2

При аналізі результатів дослідження школярів у віці 14-16 років в умовній „групі ризику” було виявлено 86,2% частина яких має досвід залучення до ігор. Переважає частка (53,8%) осіб, які однократно мали досвід ігроманії, далі – ті, хто грає „іноді” (23,1%), „бажаючі” - 13,8% і ті, хто грають постійно, – 9,3%.

30,8% опитаних живуть у неповних родинах. Для характеристики сімейного статусу виявилося працюючих батьків – 63,1%. Більша частина (61,5%) респондентів вважає свою родину середньозабезпеченою, 30,8% - з низьким статком і 6,1% контингенту – з високим матеріальним статком.

67,7% підлітків відзначали вживання алкоголю своїми батьками. Більша частина (63,1%) респондентів не задоволена взаєминами в родині. Значущими особами в більшій мірі (55,4%) виявилися друзі й інші однолітки й у меншій мірі (38,5%) – батьки.

Серед захоплень найбільше місце (68,9%) займають інформаційно-комунікативні. Менш за все цікаві для підлітків цієї категорії книги, проведення часу з батьками, допомога родині по господарству. Лідерами вважають себе 9,2% респондентів і прагнуть ними бути 32,3%. Серед представників цієї групи більше виявилося „дратівливих” - 56,9% і „внутрішньо напружених” - 36,9%. Спокійними за характером вважали себе лише 6,2% респондентів.

Переважали (61,5%) особи, які відчувають на собі тиск педагогів та інших дорослих, менша кількість (23,1%) – з боку однолітків. Успішність у 32,3% підлітків незадовільна.

Таким чином, як істотні ознаки в учасників експерименту варто виділити такі соціально-психологічні характеристики: перевага інформаційно-комунікативних захоплень; підвищений інтерес до ігор, який задовольняється переважно в середовищі однолітків; прагнення до лідерства; неповна задоволеність взаєминами з однолітками та батьками; ліберальне ставлення до ігор; знижена успішність; різні акцентуації характеру; знижений батьківський контроль і підвищена увага з боку педагогів; неповна родина; велике поширення безробіття серед батьків при середній забезпеченості родини; вживання батьками алкоголю; більш легке ставлення до можливих життєвих труднощів; велика значущість однолітків і менша – батьків.

Отримані дані дозволяють досить точно окреслити межі підліткової „групи ризику”, яка вимагає особливої уваги й зовсім іншого підходу в профілактичній антиігровій діяльності. У якості одного з можливих варіантів пропонується розроблена програма профілактики ігроманії засобами фізичної культури і спорту.

Спрямоване використання фізичних вправ у поєднанні з комплексом педагогічних прийомів активізувало учнів експериментальної групи в протидії поширенню ігроманії. Якщо при початковому обстеженні 60,6% школярів цієї групи позитивно ставилися до залучення до ігор, то вже в кінцевому – тільки 24,2% так вважали. Чотири представники експериментальної групи стали волонтерами з пропаганди здорового способу життя, пропагандистами антиігрової діяльності.

Більшість 60,6% школярів цієї групи стали усвідомлювати небезпеку зловживання іграми, хоча в початковому обстеженні цей факт не виявлявся. За період дослідження, на думку учнів і їхніх батьків, істотно покращилися контакти з дорослими. Відзначається зменшення кількості постійних конфліктів, підвищується мотивація до навчальної діяльності, покращується успішність підлітків.

Батькам належить вирішальна роль у визначенні спрямованості поведінки підлітків. Оцінюючи атмосферу сімейних стосунків і сімейного спілкування, під час початкового обстеження 66,6% підлітків експериментальної групи відзначили цю атмосферу як гнітючу. У кінцевому обстеженні вже 48,5% підлітків цієї групи сімейні стосунки вважали підбадьорливими, 33,3% були байдужі до того, що відбувається в родині, тільки 18,2% контингенту казали про гнітючу атмосферу.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Основні напрями виховної роботи у СОМУ
Сучасна професійна вища освіта неможлива без цілеспрямованого формування соціального, цивільного обличчя майбутнього фахівця. Його завданням є виховання у них відчуття патріотизму, соціально активного громадянина, що володіє гнучким мисленням, розвиненою політичною культурою, критичним відношенням ...

Особливості діяльності сучасного учбового закладу
Загальна середня освіта є обов'язковою складовою безперервної освіти і спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості через навчання та виховання. На зміст освіти впливають об'єктивні (потреби суспільства у розвитку людини, науки й техніки, що супроводжуються появою нових ідей, теорій і ...

Організація академічного року
Відповідно до Акту про вищу освіту процес навчання у вищих школах здійснюється при узгодженні з документацією по кожній спеціальності, у якій обговорені наступні питання: характеристика кваліфікацій по наукових ступенях, навчальні програми, плани досліджуваних предметів і річний розклад занять. Змі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com