Учні експериментальної групи більш раціонально використовували свій вільний час: менше часу проводили біля екранів телевізорів, рідше зустрічалися з приятелями, активно займалися самоосвітою, туризмом, допомагали батькам. За період дослідження в контрольній групі аналізовані характеристики змінилися, але в цілому виявляється негативна тенденція.
Аналіз поширення шкідливих звичок свідчать також про різне спрямування зміни даних показників (табл. 2.3.2). У контрольній групі збільшується (з 25,0 до 31,6%) число учнів, які зловживають іграми. В експериментальній групі помітно зменшується число учнів зі звичками до ігор.
Результати дослідження доводять, що реальною альтернативою захопленню іграми є духовність та усвідомлене ставлення до власного здоров'я, турбота про нього. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють становленню, зміцненню та підтриманню здоров'я, відволікають підлітків від шкідливого впливу ігор, паління та вживання алкогольних напоїв.
Таблиця 2.3.2
Характеристика поширеності ігроманії у школярів різних груп за період дослідження,%
Шкідлива звичка |
Група | |||||
Контрольна |
Експериментальна | |||||
Етап дослідження | ||||||
Початковий |
Кінцевий |
Абсолютний приріст,% |
Початковий |
Кінцевий |
Абсолютний приріст,% | |
Ігрова залежність |
25,0 |
31,3 |
6,3 |
24,2 |
6,1 |
-18,1 |
Аналіз динаміки психолого-педагогічних характеристик, за даними тесту САН, виявив поліпшення самопочуття: під час початкового обстеження цей показник в учнів контрольної групи склав 2,62 бала, експериментальної – 2,64 бала, а в кінцевому – відповідно 4,26 і 5,72 балів. Кінцеві міжгрупові розходження показників самопочуття склали 34,3%.
За період дослідження покращилися загальні показники активності обох груп учнів: більш виражено – у підлітків експериментальної групи 36,5%. Перевага за цією характеристикою (у порівнянні з показниками контрольної групи) виявилася після закінчення першої чверті навчання 10,8%. Надалі різниця оцінки показників активності в учнів контрольної та експериментальної груп збільшується. Показники настрою покращуються в обох групах: контрольній – на 17,2%; експериментальній – на 28,5%.
За даними кінцевого обстеження, більшість школярів (69,7%) експериментальної групи вважають, що викладач планує тренувальні засоби з урахуванням бажання учнів; дає розумну пораду (51,5%); враховує їхні індивідуальні особливості (39,4%). Учні експериментальної групи переконані, що вчитель знає їхні слабкі й сильні сторони. У контрольній групі дані показники менш виражені.
За показниками розвитку емоційного стану учнів позитивна динаміка очевидна в експериментальній групі. Школярі цієї групи з інтересом займаються фізичною культурою та спортом (75,8%); вони довіряють педагогові (48,5%); бачать у вчителеві приклад для наслідування (36,4%). 57,6% учнів експериментальної групи вважають, що викладач є справедливою людиною, його оцінка дуже важлива для них (51,5%). Разом з тим 36,4% респондентів думають, що викладач недостатньо вимогливий до них. У контрольній групі показники, що характеризують поведінковий параметр, значно нижчі.
Це цікаво:
Деякі особливості вивчення квантової оптики в школі
Мабуть, жодне з фізичних понять шкільного курсу фізики не потребує такої зміні уявлень у процесі його вивчення, як це відбувається iз світлом. Дійсно, спочатку при вивчені світлових явищ у 8 клас на основi властивості свiтла прямолiнiйно поширюватися в однорідному середовищi будується геометрична м ...
Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань
У світлі тих вимог, які висуваються до школи на сучасному етапі розвитку суспільства, ще недостатньо розроблене питання перевірки та оцінки знань учнів, виявлення рівня їх сформованості. У багатьох дидактичних працях зазначається, що перевірку знань часто проводять одноманітними методами, що вона н ...
Мета як основний компонент
діяльності. функції і фактори постановки цілей
Цілепокладання (цілеутворення) – процес висування цілей діяльності. Основні функції цілепокладання: усвідомлення смислу діяльності і життя в цілому, установка пріоритетів актуальних життєвих задач; планування і проектування (поступове прирощування результатів); економічність (запобігання зайвих зус ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.