Експериментальне обґрунтування ефективності інноваційної програми фізичного виховання школярів у системі соціальних антиігрових впливів на підлітків

Учні експериментальної групи більш раціонально використовували свій вільний час: менше часу проводили біля екранів телевізорів, рідше зустрічалися з приятелями, активно займалися самоосвітою, туризмом, допомагали батькам. За період дослідження в контрольній групі аналізовані характеристики змінилися, але в цілому виявляється негативна тенденція.

Аналіз поширення шкідливих звичок свідчать також про різне спрямування зміни даних показників (табл. 2.3.2). У контрольній групі збільшується (з 25,0 до 31,6%) число учнів, які зловживають іграми. В експериментальній групі помітно зменшується число учнів зі звичками до ігор.

Результати дослідження доводять, що реальною альтернативою захопленню іграми є духовність та усвідомлене ставлення до власного здоров'я, турбота про нього. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють становленню, зміцненню та підтриманню здоров'я, відволікають підлітків від шкідливого впливу ігор, паління та вживання алкогольних напоїв.

Таблиця 2.3.2

Характеристика поширеності ігроманії у школярів різних груп за період дослідження,%

Аналіз динаміки психолого-педагогічних характеристик, за даними тесту САН, виявив поліпшення самопочуття: під час початкового обстеження цей показник в учнів контрольної групи склав 2,62 бала, експериментальної – 2,64 бала, а в кінцевому – відповідно 4,26 і 5,72 балів. Кінцеві міжгрупові розходження показників самопочуття склали 34,3%.

За період дослідження покращилися загальні показники активності обох груп учнів: більш виражено – у підлітків експериментальної групи 36,5%. Перевага за цією характеристикою (у порівнянні з показниками контрольної групи) виявилася після закінчення першої чверті навчання 10,8%. Надалі різниця оцінки показників активності в учнів контрольної та експериментальної груп збільшується. Показники настрою покращуються в обох групах: контрольній – на 17,2%; експериментальній – на 28,5%.

За даними кінцевого обстеження, більшість школярів (69,7%) експериментальної групи вважають, що викладач планує тренувальні засоби з урахуванням бажання учнів; дає розумну пораду (51,5%); враховує їхні індивідуальні особливості (39,4%). Учні експериментальної групи переконані, що вчитель знає їхні слабкі й сильні сторони. У контрольній групі дані показники менш виражені.

За показниками розвитку емоційного стану учнів позитивна динаміка очевидна в експериментальній групі. Школярі цієї групи з інтересом займаються фізичною культурою та спортом (75,8%); вони довіряють педагогові (48,5%); бачать у вчителеві приклад для наслідування (36,4%). 57,6% учнів експериментальної групи вважають, що викладач є справедливою людиною, його оцінка дуже важлива для них (51,5%). Разом з тим 36,4% респондентів думають, що викладач недостатньо вимогливий до них. У контрольній групі показники, що характеризують поведінковий параметр, значно нижчі.

Це цікаво:

Трактування поняття «дидактична гра» в психолого-педагогічній літературі
Сьогодні єдиного погляду на визначення поняття “дидактична гра” у педагогічній літературі неіснує. Цей термін має різні тлумачення в працях окремих дослідників. Проблемам гри приділяли значну увагу мислителі і педагоги як минулого, так і сучасного: Платон, Арістотель, Рабле, Я.А. Коменський, Д. Лок ...

Форми організації навчання
1. Загальне поняття про форму організації навчання як дидактичну категорію. 2. Розвиток форм організації навчання. 3. Класно-урочна система як різновид масового навчання. Урок. 4. Дидактичні основи побудови навчального процесу на уроці. 5. Актуальні проблеми організації навчального процесу в школі. ...

З досвіду роботи вчителів щодо розвитку творчого мислення засобами природи
Розглянувши теоретичний та практичний аспекти розвитку творчого мислення в науковій і методичній літературі, ми мали змогу вивчити, наскільки сучасна шкільна практика забезпечує творчий розвиток учнів початкових класів. З цією метою нами була розроблена анкета (див. додаток А) і проведене анкетуван ...