Експериментальне обґрунтування ефективності інноваційної програми фізичного виховання школярів у системі соціальних антиігрових впливів на підлітків

Рис. 2.3.1 Динаміка показників взаємин між учнями в різних групах за період дослідження

Умовні позначки: початкові

кінцеві показники

Одночасно змінювалась оцінка можливостей спорту: 60,6% учасників експериментальної групи відзначили, що спорт для них є серйозною справою, 21,2% – можливістю підвищити самооцінку. Відповіді на питання: „Чи вважаєш ти можливим для себе участь у молодіжному русі „За здоровий спосіб життя”?” - розподілилися таким чином: „Це необхідно” - 57,5%, „Я зробив висновок тільки для себе” – 27,3%, „Мені це байдуже” – 15,2%.

Таким чином, загальні позитивні підсумки експериментальної діяльності з розроблення й апробації технологій профілактики ігроманії та пропаганди здорового способу життя серед підлітків групи ризику засобами фізичної культури і спорту переконують нас у правильності поставлених задач і педагогічних підходів.

Характеризуючи ставлення учнів до занять фізичною культурою і спортом, можна констатувати, що в хлопчиків експериментальної групи істотно покращилися показники бажання займатися фізичною культурою і спортом (21,8%); дисциплінованості (16,6%), здатності долати труднощі (10,5%). Середній показник, що характеризує ставлення учнів цієї групи до занять фізичною культурою і спортом, покращився на 16,3%. У контрольній групі показники ставлення учнів до уроків фізичної культури змінилися несуттєво.

У ході дослідження спостерігалося значне збільшення кількості учнів експериментальної групи з позитивним ставленням до виховних заходів. Аналогічна закономірність простежується й у зміні показників ставлення школярів до навчальної діяльності: учні експериментальної групи мають помітну перевагу перед учнями контрольної групи.

Проведені дослідження підтвердили ефективність використання засобів і методів фізичної культури та спорту в роботі з підлітками групи соціального ризику.

Нами було проаналізовано показники загальної тривожності, а також прояви тривожності учнів, ініційовані різними факторами – від контактів з однолітками до взаємин з учителями.

Таблиця 2.3.3

Зміна ставлення підлітків до виховних заходів і навчальної діяльності (за даними викладачів),%

Це цікаво:

Методика використання комп’ютера на уроках математики в молодших класах
В початкових класах при вивченні математики зараз вчителі почали широко використовувати комп’ютерні технології. Порівняно з минулим у наш час користуватися комп'ютером стало набагато простіше, для них характерний «дружній» інтерфейс програмного забезпечення із простим меню й легко виконуваними інст ...

Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей із ринолалією
Для того, щоб довести ефективність використання нового підходу в роботі з родинами ми провели повторне анкетування батьків логопедичної групи. В результаті анкетування було з’ясовано, що у 70% батьків (7 осіб) діагностовано середній рівень сформованості логопедичної культури; у 30% батьків (3 особи ...

Організаційні проблеми дидактичного спілкування на рівні «вчитель-учень» у вітчизняній та зарубіжній дидактиці
Важливу роль у розвитку проблеми організації активного дидактичного спілкування відігравали і відіграють педагоги – прихильники концепції особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки співробітництва та проблемного навчання, технологій розвитку творчої особистості, розвивального навчання. В наш ча ...