Рис. 2.3.1 Динаміка показників взаємин між учнями в різних групах за період дослідження
Умовні позначки: початкові
кінцеві показники
Одночасно змінювалась оцінка можливостей спорту: 60,6% учасників експериментальної групи відзначили, що спорт для них є серйозною справою, 21,2% – можливістю підвищити самооцінку. Відповіді на питання: „Чи вважаєш ти можливим для себе участь у молодіжному русі „За здоровий спосіб життя”?” - розподілилися таким чином: „Це необхідно” - 57,5%, „Я зробив висновок тільки для себе” – 27,3%, „Мені це байдуже” – 15,2%.
Таким чином, загальні позитивні підсумки експериментальної діяльності з розроблення й апробації технологій профілактики ігроманії та пропаганди здорового способу життя серед підлітків групи ризику засобами фізичної культури і спорту переконують нас у правильності поставлених задач і педагогічних підходів.
Характеризуючи ставлення учнів до занять фізичною культурою і спортом, можна констатувати, що в хлопчиків експериментальної групи істотно покращилися показники бажання займатися фізичною культурою і спортом (21,8%); дисциплінованості (16,6%), здатності долати труднощі (10,5%). Середній показник, що характеризує ставлення учнів цієї групи до занять фізичною культурою і спортом, покращився на 16,3%. У контрольній групі показники ставлення учнів до уроків фізичної культури змінилися несуттєво.
У ході дослідження спостерігалося значне збільшення кількості учнів експериментальної групи з позитивним ставленням до виховних заходів. Аналогічна закономірність простежується й у зміні показників ставлення школярів до навчальної діяльності: учні експериментальної групи мають помітну перевагу перед учнями контрольної групи.
Проведені дослідження підтвердили ефективність використання засобів і методів фізичної культури та спорту в роботі з підлітками групи соціального ризику.
Нами було проаналізовано показники загальної тривожності, а також прояви тривожності учнів, ініційовані різними факторами – від контактів з однолітками до взаємин з учителями.
Таблиця 2.3.3
Зміна ставлення підлітків до виховних заходів і навчальної діяльності (за даними викладачів),%
№ п/п |
Ставлення підлітків |
Група |
Виховний захід |
Навчальна діяльність | ||||
Етап обстеження | ||||||||
Початковий |
Кінцевий |
Абсолютний приріст,% |
Початковий |
Кінцевий |
Абсолютний приріст,% | |||
1 |
Позитивне |
К |
25,0 |
28,0 |
3,0 |
18,8 |
21,9 |
3,1 |
Е |
24,2 |
51,5 |
27,3 |
18,2 |
48,5 |
30,3 | ||
2 |
Байдуже |
К |
46,9 |
50,0 |
3,1 |
59,4 |
59,4 |
0 |
Е |
48,5 |
24,2 |
-24,3 |
57,6 |
36,4 |
-21,2 | ||
3 |
Негативне |
К |
28,1 |
22,0 |
-6,1 |
21,8 |
18,7 |
-3,1 |
Е |
27,3 |
24,3 |
-3,0 |
24,2 |
15,1 |
-9,1 |
Це цікаво:
Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді
Одне з головних завдань, яке закладено в Державному стандарті початкової загальної освіти – це орієнтація системи освіти на дитячу особистість, її розвиток. Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Практика доводить, що особистісно-розвивальна спрямованість освіти неможлива без диференційованого ...
Франц Кафка. Особливості індивідуального стилю письменника
«…Що знаєш ти про мій біль, і що я знаю про твір…Щасливим я був тільки б у тому випадку, якщо б зміг привести світ до чистоти, правди, непорушності…» (Ф.Кафка) Хід уроку Підготовка до сприйняття Оголошення теми і мети уроку Темою сьогоднішнього уроку є «Франц Кафка. Особливості індивідуального стил ...
Суть контролю навчання як дидактичного поняття
Контроль, або перевірка результатів навчання, є обов'язковим компонентом процесу навчання. Він має місце на всіх етапах процесу навчання, але особливого значення набуває після вивчення якого-небудь розділу програми і завершення ступеня навчання. Суть перевірки результатів навчання полягає у виявлен ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.