Експериментальне обґрунтування ефективності інноваційної програми фізичного виховання школярів у системі соціальних антиігрових впливів на підлітків

Рис. 2.3.1 Динаміка показників взаємин між учнями в різних групах за період дослідження

Умовні позначки: початкові

кінцеві показники

Одночасно змінювалась оцінка можливостей спорту: 60,6% учасників експериментальної групи відзначили, що спорт для них є серйозною справою, 21,2% – можливістю підвищити самооцінку. Відповіді на питання: „Чи вважаєш ти можливим для себе участь у молодіжному русі „За здоровий спосіб життя”?” - розподілилися таким чином: „Це необхідно” - 57,5%, „Я зробив висновок тільки для себе” – 27,3%, „Мені це байдуже” – 15,2%.

Таким чином, загальні позитивні підсумки експериментальної діяльності з розроблення й апробації технологій профілактики ігроманії та пропаганди здорового способу життя серед підлітків групи ризику засобами фізичної культури і спорту переконують нас у правильності поставлених задач і педагогічних підходів.

Характеризуючи ставлення учнів до занять фізичною культурою і спортом, можна констатувати, що в хлопчиків експериментальної групи істотно покращилися показники бажання займатися фізичною культурою і спортом (21,8%); дисциплінованості (16,6%), здатності долати труднощі (10,5%). Середній показник, що характеризує ставлення учнів цієї групи до занять фізичною культурою і спортом, покращився на 16,3%. У контрольній групі показники ставлення учнів до уроків фізичної культури змінилися несуттєво.

У ході дослідження спостерігалося значне збільшення кількості учнів експериментальної групи з позитивним ставленням до виховних заходів. Аналогічна закономірність простежується й у зміні показників ставлення школярів до навчальної діяльності: учні експериментальної групи мають помітну перевагу перед учнями контрольної групи.

Проведені дослідження підтвердили ефективність використання засобів і методів фізичної культури та спорту в роботі з підлітками групи соціального ризику.

Нами було проаналізовано показники загальної тривожності, а також прояви тривожності учнів, ініційовані різними факторами – від контактів з однолітками до взаємин з учителями.

Таблиця 2.3.3

Зміна ставлення підлітків до виховних заходів і навчальної діяльності (за даними викладачів),%

Це цікаво:

«Народная педагогія...» Олександра Духновича — один з основоположних творів української сімейної педагогіки
Олександр Васильович Духнович (1803-1865) — видатний український педагог і просвітитель, засновник родинного виховання в Україні, організатор народної освіти в Закарпатті, філософ, історик, письменник. Автор першого системно впорядкованого посібника з педагогіки для сільських учителів та батьків, п ...

Виникнення вад мови та методи корекції
Фонематичний слух – тонкий систематизований слух, який має здатність здійснювати операції розрізнення і операції фонем, які складають звукову оболонку. Фонематичне сприймання – спеціальні розумові дії та диференціації фонем і встановленню звукової структури слова. Порушення фонематичного слуху вияв ...

Класифікація методів навчання
Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності 1. Дискриптивні методи. 2. Наочні і практичні методи. 3. Індуктивні і дедуктивні методи. 4. Репродуктивні і проблемно-пошукові методи. 5. Методи організації самостійної роботи студентів. Методи мотивації і стимулювання навчальної діяльн ...