Морфофункціональний розвиток і фізична підготовленість школярів

У нахилі тулуба вперед в обох групах виявлено неістотні вікові збільшення показників: у школярів з „нормативною поведінкою” спостерігаються постійні позитивні зміни даного показника, а в учнів „групи ризику” – спочатку позитивні, а потім негативні зміни. Практично протягом досліджуваного онтогенетичного розвитку діти з „нормативною поведінкою” більш гнучкі, ніж діти з девіантною поведінкою.

Багато проаналізованих показників, які характеризують фізичну підготовку школярів, виявляють асиметричність розподілу результатів, більшість показників варіабельні коефіцієнти ексцесу в основному не потрапляють у граничні значення критерію.

За нашими даними, показники відносної похибки (e) у всіх випадках були не менше 0,05, тому вибіркові експериментальні дані можна вважати репрезентативними й такими, що відображають закономірності генеральної сукупності в даного контингенту учнів.

Аналіз вікової динаміки показників морфофункціонального розвитку та фізичної підготовленості дозволяє диференціювати досліджений контингент учнів на три вікові групи (11-12, 13-14, 15-17 років), що мають істотні якісні розходження і вимагають при роботі з ними різних рухових режимів.

Характеристика фізичної підготовленості учнів аналізованого віку свідчить про необхідність пошуку класифікатора групування експериментальних даних. У 11-17-літніх школярів такими характеристиками слід вважати рівень біологічного дозрівання та типи статури.

Це цікаво:

Реалізація змісту навчальної програми в поурочному плануванні
Процес навчання має будуватися на основі об'єктивних законів психології навчання і принципах дидактики – науковості, систематичності, послідовності, наочності і доступності, усвідомленості і активності, індивідуального підходу у навчанні, міцності та грунтовності знань, принципах виховуючого навчан ...

Метод Case-Studies як складне багатоаспектне явище
Глобалізація сучасних економічних та соціальних процесів обумовлює необхідність входження українських вищих навчальних закладів у світовий освітній простір, навчання людини "навикам сприймання нових знань", залучення її в інноваційну діяльність – "процес перетворення наукового знання ...

Естетичне осягнення іноземної мови в рамках „діалогу культур”
Гуманізація освіти зумовлює відмову від вузьких прагматичних цілей вивчення іноземної мови. У сучасних концепціях навчання іноземна мова розглядається як відображення культури відповідного народу, а вивчення іноземної мови – як оволодіння іншомовною культурою і як засвоєння світових духовних ціннос ...