Динаміка показників тривожності за період дослідження

8. Сформованість фізичної культури підлітка, що забезпечує готовність протистояти наркоманії, включає такі компоненти: індивідуально-освітній, який формує позиції престижності особистого рівня фізичного вдосконалення, різнобічної фізичної та моторної підготовки, що сприяє формуванню необхідних рухових умінь і навичок; програмно-руховий, що забезпечує тренувальне спрямування підготовки, сприяє корекції рухової сфери підлітка; продуктивно-значущий, що формує особистісні показники здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, здатності протистояти факторам ризику, вміння самостійно приймати рішення й діяти в різних ситуаціях.

9. Найбільш ефективною організаційною моделлю профілактики наркоманії засобами фізичної культури та спорту є педагогічна форма, що включає чотири блоки: навчально-інформаційний, організаційний, навчальний і мотиваційно-підтримуючий.

Основними соціально-педагогічними умовами протинаркотичної фізкультурно-профілактичної програми є: оздоровчо-профілактичне й спортивне спрямування педагогічного процесу; застосування засобів і методів фізичного виховання, адекватних особистісним особливостям учнів; формування інтересу та потреби до занять фізичною культурою, виховання морально-вольових і моральних якостей; корекція психічних відхилень; формування цінностей фізичної культури, цілеспрямоване використання фізичних вправ навантажень та інших навчально-тренувальних факторів в аспекті загальнофізичної, технічної, спеціальної, функціональної, тактичної та морально-вольової підготовки юних спортсменів; організація роботи в освітніх установах і в сфері дозвілля за місцем проживання, спільних заходів з батьками.

10. Антинаркотична фізкультурно-профілактична програма вплинула на інтереси, поведінку та рухову сферу школярів, підвищила на 13,6% (р < 0,05) рівень їхнього здоров'я (у контрольній групі тільки на 3,5%) і фізичної підготовленості: так, показник кистьової динамометрії в експериментальній групі (ЕГ) збільшився на 22,8% (р < 0,05), у контрольній (КГ) - тільки на 3,8%. ЖЄЛ у ЕГ збільшилася на 21,7% (р < 0,05), а в КГ - на 14,1%. Результат стрибків у довжину з місця в ЕГ покращився на 26,9% (р < 0,05), а у КГ, цей показник склав 11,5%. Показник підтягування на поперечині збільшився в ЕГ на 74,6% (р < 0,05), у КГ тільки на 12,4%. Показник човникового бігу 3´10 м у ЕГ збільшився на 34,0% (р<0,05), а в КГ тільки на 12,6%; результат 6-хвилинного бігу в ЕГ збільшився на 10,4%(р < 0,05), у КГ лише на 2,8%; показник метання набивного м'яча в ЕГ збільшився на 26,9% (р < 0,05), а в КГ збільшення склало тільки 5,1%.

Експериментальна програма сприяла адаптації учнів до реального життя (75,3%); сформувала в них здоровий поведінковий стиль, підвищила стійкість до різних негативних соціальних явищ, збільшила кількість підлітків з позитивним ставленням до виховних заходів (з 23,4 до 55,3%) і навчальної діяльності (з 17,0 до 46,8%), знизила показники загальної тривожності (з 74,5 до 48,9%), збільшила (з 14,9 до 80,9%) кількість підлітків, які займаються спортом.

11. Розроблена програма фізичної та соціальної реабілітації підлітків з АСТП засобами фізичної культури та спорту забезпечує оптимальний підхід до корекції та нормалізації рухової та психоемоційної сфер означених підлітків і може бути широко використана для оцінки їхніх рухових можливостей, обдарованості щодо занять відповідними видами спорту, що відкриває перспективу подальших наукових досліджень.

1. У процесі профілактики наркоманії засобами фізичної культури та спорту необхідно враховувати:

- ціннісні орієнтири школярів з девіантною поведінкою в сфері фізичної культури та спорту;

- особливості стану здоров'я, рівнів фізичного розвитку та фізичної підготовленості;

- фізкультурно-виховну і спортивну діяльність;

- рівень педагогічної культури батьків;

- рухову активність і рухові переваги підлітка;

- інтерес до занять фізичною культурою і спортом;

- фактори, що породжують поширення наркоманії.

2. У „важких” підлітків необхідно вивчити: особливості їхньої поведінки; ставлення до навчання та фізкультурно-спортивної діяльності; міжособистісні взаємини в колективі й поза ним; потреби й інтерес до занять фізичною культурою; фізичний розвиток і фізичну підготовленість; стан психоемоційної сфери.

3. Методика самостійних занять оздоровчим бігом передбачає такі умови: поступове збільшення обсягу і швидкості бігу, у залежності від адаптаційних можливостей дитини; використовується рівномірний темп у пульсовому режимі 150-170 уд.хв-1; обсяг бігового навантаження дозується, орієнтуючись на відновлення пульсу, приблизно 100 уд.хв-1 через 10 хвилин після закінчення вправи.

Це цікаво:

Композиція дисертації
Оскільки дисертація є кваліфікаційною працею, її оцінюють не тільки за теоретичною науковою цінністю, актуальністю теми і прикладною значущістю отриманих результатів, а й за рівнем загальнометодичної підготовки, що передусім знаходить відображення в її композиції. Зрозуміло, що немає і не може бути ...

Особливості розвитку дитини п'ятого року життя
Дитина четвертого і п'ятого року життя відрізняється хорошим психомоторним розвитком. Вона надзвичайно витривала і може здійснювати досить тривалі прогулянки, під час яких одержує багато нових, цікавих вражень, і таким чином її знання про навколишній світ значно розширюються. Образотворча діяльніст ...

Основні напрями виховної роботи у СОМУ
Сучасна професійна вища освіта неможлива без цілеспрямованого формування соціального, цивільного обличчя майбутнього фахівця. Його завданням є виховання у них відчуття патріотизму, соціально активного громадянина, що володіє гнучким мисленням, розвиненою політичною культурою, критичним відношенням ...