Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування графічної навички у молодших школярів. Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2007/08 н. рр.), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем формування навичок письма у 1 класі, формулювалась гіпотеза, визначалися об’єкт, предмет і завдання дослідження.

Практичний етап експериментального дослідження (2008/09 н. рр.) був пов’язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв’язання завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з’ясовувалися подальші перспективи формування графічних навичок у шестирічних першокласників.

Експериментальне дослідження проводилося у 1 класі Бібщанської ЗОШ І–ІІІ ступенів Золочівського району Львівської області. Формуючим експериментом було охоплено 20 учнів.

Навчання письма шестирічних першокласників ми проводили за аналітико-синтетичним методом, при навчанні грамоти за букварем. За цим методом вивчення написання букв проходило у тій послідовності, яка подається в букварі для навчання читання. Навчання читання і письма відбувалося паралельно. Учні писали у зошитах у дві горизонтальні рядкові лінії з допоміжною та контрольними похилими. Перед написанням букви школярі спочатку розглядали її та аналізували окремі елементи (на демонстраційній картці чи на класній дошці), а потім писали у зошитах з друкованою основою. Так вони вчилися писати малі й великі букви відповідно до вивчення звуків за букварем. Написання великих букв складного накреслення відповідно до програмових вимог переносилося на кінець букварного періоду.

Навчання першокласників письма ми проводили за генетичним методом. При цьому діти, вивчаючи будь-яку нову букву, мали справу з деякими відомими їм з попередніх уроків елементами, що ввійшли до складу нових букв. Відповідно до методичних положень, за генетичним методом навчання як малі, так і великі букви алфавіту залежно від складності їх написання поділяють на певні групи — малі на 6, а великі на 5 груп. Кожна група містить букви за подібністю елементів, що є запорукою глибокого засвоєння учнями програмового матеріалу.

Навчання учнів письма за генетичним методом ми проводили таким чином:

написанню букв передувало попереднє вивчення назви і форми елементів;

написання букв проходило не за алфавітним порядком, а за порядком наростання труднощів у написанні;

навчання будувалося на основі утворення кожної наступної букви шляхом попереднього засвоєння основного елемента і додавання нового.

При цьому навчання учнів каліграфічного письма здійснювалося у такій послідовності:

1) учитель писав на класній дошці букву, пояснював, як вимовляється звук, позначений цією буквою, як слід її читати (давав її повну назву і вимовляв звук), з яких елементів вона складається, ознайомлював дітей з назвою кожного елемента та сполученням їх. Після цього діти повторювали її вимову при читанні;

Це цікаво:

Якості вчителя іноземної мови для початкових класів
Зупинимось на кількох аспектах. Передусім, учитель іноземної мови має бути підготовлений до нової професійної ролі. Звісно, він не може вже бути і в принципі не є (маю на увазі гарного вчителя) абсолютним носієм знань. Він не може бути наглядачем за учнем. Він повинен бути людиною, яка супроводжує ...

Соціальні завдання школи
В практиці сучасної школи, коли скінчилася ідеологія комуністичного виховання і утопія» всебічного розвитку особистості», здавалося, що у педагогів почалась розгубленість: як у вихованні підростаючого покоління обійтися без шкільного комсомолу і піонерії. Проте в останні роки з’явилася практика пед ...

Основні напрями виховної роботи у СОМУ
Сучасна професійна вища освіта неможлива без цілеспрямованого формування соціального, цивільного обличчя майбутнього фахівця. Його завданням є виховання у них відчуття патріотизму, соціально активного громадянина, що володіє гнучким мисленням, розвиненою політичною культурою, критичним відношенням ...