5) малі букви мають бути однієї величини, великі — в півтора рази більшими за малі;
6) необхідно робити однаковий рівномірний натиск, рахуючи його згори вниз і навпаки;
7) слід писати безвідривно з поєднанням букв між собою там, де можливо;
8) потрібно дотримуватися правил гігієни письма, що дає можливість при меншій затраті фізичних сил написати більшу кількість літер.
Значне місце у процесі формування навичок письма ми відводили оцінюванню, яке ґрунтувалося на доброзичливому ставленні до дитини і неприпустимості заниження оцінки з метою покарання учня за порушення дисципліни. Ми порівнювали роботу першокласника з тією, яку виконував раніше, і запроваджували різні прийоми оцінювання: схвалення, погодження, підбадьорювання, розгорнуте словесне оцінювання, перспективна оцінка.
Щоб оцінка була об'єктивною, ми намагалися точно виявляти співвідношення між досягнутими результатами учня і тим, що передбачено програмою. Водночас застосовувався індивідуальний підхід до учнів:
а) врахування емоційного стану кожної дитини та її можливостей;
б) доброзичливе ставленні до неї;
в) гарантування успіху виконання завдань;
г) акцентування уваги колективу класу на успіхах товаришів.
Шестилітнім першокласникам оцінки в балах не виставляються, тому ми використовували різні способи оцінювання:
1. Малюнки, що розмовляють:
а) – роботу виконано правильно;
б) – роботу виконано, але зверни увагу на елемент тієї чи іншої літери;
в) – роботу виконано неправильно.
2. Оцінювання незначних успіхів: один вдалий елемент, одна буква у рядку, одне слово.
Ми намагалися при оцінюванні не протиставляти кращого учня невстигаючому: "Оленка написала краще за інших". Замість цього зауважували: "Діти, зверніть увагу, як уважно сьогодні пишуть Євгенко, Оленка. Молодці", – і потім кожну роботу розглядали докладніше, відзначали позитивне в ній. За гарно виведену букву ми писали: "Молодець!", "Спасибі за роботу!", "Задоволена тобою!"
Кожну оцінку ми намагалися мотивувати, привчаючи шестиліток до самоаналізу. Використовувалися різноманітні способи мотивування оцінних суджень. Один із них — показ кращих зразків виконання завдань. Позитивне ставлення шестилітньої дитини до навчальної діяльності стимулювала і диференційована оцінка. Вона давала змогу врахувати різні елементи виконаного навчального завдання — старанність, охайність, правильність.
3. Самооцінка. Ми пропонували дитині самій оцінити виконане завдання:
— все виконано правильно;
— завдання виконано, проте неохайно чи не все правильно;
— завдання виконано неправильно або зовсім неохайно.
Якщо ми погоджувалися з оцінкою учня, то обводили червоною пастою той рівень, який визначив учень.
— все виконано правильно, вчитель згоден з оцінкою учня;
— завдання виконано, але не зовсім охайно; вчитель згоден з оцінкою учня;
— завдання виконано неправильно, вчитель згоден з оцінкою учня.
Це цікаво:
Програми з фізичного виховання з позиції їх спрямування на формування
валеологічних знань у молодших школярів
Негативні тенденції в стані здоров'я підростаючого покоління, що гостро виявилися останніми роками, поставили перед навчальними закладами нові завдання. Серед них найбільш важливими стали розробка валеологічно обґрунтованої системи дошкільної і шкільної освіти, виховання у учнів потреби в здоров'я, ...
Переваги відкритої освіти
Нова освітня парадигма відображає потреби людської цивілізації у XXI столітті. У світі йдуть глибинні й об'єктивні процеси формування єдиного відкритого освітнього простору. Новим принципом освіти стає управління знаннями, а новими технологіями - формалізація створення знань, передача та поширення ...
Мета виховання у зарубіжній педагогіці
У сучасній зарубіжній педагогіці передбачаються такі цілі виховання: - виховання законопослушної людини, яка визнає моральні цінності та правові норми і дотримується їх; - виховання “саморегулюючої” особистості, реалізація кожною людиною закладених у ній природних задатків; - виховання гуманіста, ф ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.