Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів

Сторінка 3

5) малі букви мають бути однієї величини, великі — в півтора рази більшими за малі;

6) необхідно робити однаковий рівномірний натиск, рахуючи його згори вниз і навпаки;

7) слід писати безвідривно з поєднанням букв між собою там, де можливо;

8) потрібно дотримуватися правил гігієни письма, що дає можливість при меншій затраті фізичних сил написати більшу кількість літер.

Значне місце у процесі формування навичок письма ми відводили оцінюванню, яке ґрунтувалося на доброзичливому ставленні до дитини і неприпустимості заниження оцінки з метою покарання учня за порушення дисципліни. Ми порівнювали роботу першокласника з тією, яку виконував раніше, і запроваджували різні прийоми оцінювання: схвалення, погодження, підбадьорювання, розгорнуте словесне оцінювання, перспективна оцінка.

Щоб оцінка була об'єктивною, ми намагалися точно виявляти співвідношення між досягнутими результатами учня і тим, що передбачено програмою. Водночас застосовувався індивідуальний підхід до учнів:

а) врахування емоційного стану кожної дитини та її можливостей;

б) доброзичливе ставленні до неї;

в) гарантування успіху виконання завдань;

г) акцентування уваги колективу класу на успіхах товаришів.

Шестилітнім першокласникам оцінки в балах не виставляються, тому ми використовували різні способи оцінювання:

1. Малюнки, що розмовляють:

а) – роботу виконано правильно;

б) – роботу виконано, але зверни увагу на елемент тієї чи іншої літери;

в) – роботу виконано неправильно.

2. Оцінювання незначних успіхів: один вдалий елемент, одна буква у рядку, одне слово.

Ми намагалися при оцінюванні не протиставляти кращого учня невстигаючому: "Оленка написала краще за інших". Замість цього зауважували: "Діти, зверніть увагу, як уважно сьогодні пишуть Євгенко, Оленка. Молодці", – і потім кожну роботу розглядали докладніше, відзначали позитивне в ній. За гарно виведену букву ми писали: "Молодець!", "Спасибі за роботу!", "Задоволена тобою!"

Кожну оцінку ми намагалися мотивувати, привчаючи шестиліток до самоаналізу. Використовувалися різноманітні способи мотивування оцінних суджень. Один із них — показ кращих зразків виконання завдань. Позитивне ставлення шестилітньої дитини до навчальної діяльності стимулювала і диференційована оцінка. Вона давала змогу врахувати різні елементи виконаного навчального завдання — старанність, охайність, правильність.

3. Самооцінка. Ми пропонували дитині самій оцінити виконане завдання:

— все виконано правильно;

— завдання виконано, проте неохайно чи не все правильно;

— завдання виконано неправильно або зовсім неохайно.

Якщо ми погоджувалися з оцінкою учня, то обводили червоною пастою той рівень, який визначив учень.

— все виконано правильно, вчитель згоден з оцінкою учня;

— завдання виконано, але не зовсім охайно; вчитель згоден з оцінкою учня;

— завдання виконано неправильно, вчитель згоден з оцінкою учня.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім'ї та школі
Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1871) — новгород-сіверський українець — один з видатних діячів освіти й педагогічної науки другої половини XIX століття. Він — основоположник педагогічної науки в Росії і засновник народної школи. Початкову освіту отримав під керівництвом матері Любові Степанівни ...

Значення та місце нетрадиційних уроків в шкільному курсі біології
Відповідальне ставлення до навчання проходить складний і довгий шлях — від простого і якісного виконання вимог учителів до складної системи самостійних дій учня, націлених на вдосконалення навчальної роботи, яка визначається, в основному, внутрішніми факторами і світоглядом, що формується, розумінн ...

Методика визначення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку
Ціль : вивчення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку. Стимульний матеріал : Тест складається із чотирьох субтестів, що включають у себе вербальні завдання. I субтест — дослідження здатностей відрізняти істотні ознаки предметів й явищ від несуттєвих, а також оцінка запасу знань в ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com