Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів

У випадку незгоди з оцінкою учня ми ставили таке позначення:

4. Почесні обкладинки – улюблені персонажі казок, мультфільмів, яскраві квіти, пелюстки, які діти старанно зафарбовували самі.

5. Нова оцінка – щоб відзначити зростання дитини в оволодінні навичками письма. Її отримував той, хто особливо старався, охайно виконував роботу. Це могла бути золота рибка, чарівна квіточка, пташка щастя і т. ін.

6. Перспективна й відстрочена оцінка.

Ми роз'яснювали, за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення.

Під час оцінювання ми враховували своєрідність впливу оцінки відповідно до особистих якостей дитини. Здебільшого заохочували дітей сором'язливих, пасивних, із хворобливим самолюбством, рідше і стриманіше — самовпевнених.

Для підготовки руки першокласника до написання букв та їх елементів ми використовували такі вправи:

1. Стисніть руки долонями всередину і витягніть їх уперед. Розведіть кисті рук у сторони, не розгинаючи зап'ястка.

2. Стисніть пальці по одному в кулак.

3. Витягніть руки перед грудьми. Пальці правої руки стисніть у кулак. Розтуліть пальці правої руки і одночасно стисніть у кулак пальці лівої руки. Змінюйте положення рук.

4. Долоні разом, пальці переплетіть. Поперемінно згинайте і розгинайте пальці.

5. Руки з розведеними пальцями покладіть на парту. Почергово постукуйте по кришці то однією, то другою рукою.

Ефективними виявилися й інші прийоми:

1. Коливання ручки між пальцями поперемінно — великим і вказівним; великим і середнім;

2. Пересування пальців по ручці шляхом хапання її трьома пальцями — великим, вказівним, середнім;

3. Качання ручки між долонями обох рук, в одній руці;

4. Повертання ручки в різні її положення трьома пальцями однієї руки під лічбу.

Ці та інші вправи виконувалися не тільки в процесі письма, а й перед ним, що допомагало підготувати руку першокласника до роботи.

Навчаючи дітей письма, ми прагнули до виконання різних видів завдань:

1) знаходити основний рядок, верхню та нижню, похилу, міжрядкову лінії;

2) зіставляти й порівнювати письмо великих і малих букв, знаходити спільне й відмінне у рукописних буквах;

3) навчити писати букви простих і складних накреслень;

4) списувати з друкованого та рукописного текстів тощо.

Зміст занять з каліграфії визначався програмою школи та темою й метою уроку. Це були вправи для розвитку кисті правої руки і пальців, окоміру, написання букв у порядку ускладнення їх по групах (за генетичним методом після букваря), а також письмо складних для написання букв. Крім цього, діти навчалися писати склади, слова й речення. Певне місце займали вправи на письмо окремих складів та складних для дітей буквосполучень; письмо під такт сприяло поступовому переходу учнів від письма повільного до скоропису.

На заняттях з каліграфії зверталася увага на списування з рукописного і друкованого текстів. Це дозволяло закріпити написання вивчених букв і повторити деякі граматичні правила, з якими діти ознайомились практично.

Це цікаво:

Визначення понять "молодь" та "студентство"
Розглянемо питання співвідношення понять "молодь" та "студентство". По-перше, слід розтлумачити сам термін "молодь". Отже молодь - це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культур ...

Формування педагогічної парадигми, яка ґрунтується на ідеології рівноправ’я
З розвитком демократії й поширенням принципів відкритого суспільства одним з найважливіших соціально-культурних завдань стає подолання всіх видів дискримінації й придушення вільного розвитку особистості, у тому числі за ознакою статі. Освіта й виховання грають в цьому процесі одну з найважливіших р ...

Організація навчально-виховного процесу щодо підвищення якості знань учнів у застосуванні індивідуального підходу на уроках історії україни
Сучасна освіта в Україні має особистісну орієнтацію. Суть цього феномена полягає у тому, щоб сформувати особистість, яка буде готова до творчої діяльності та активної участі у перебудові суспільства в умовах життя демократичної правової держави. Проблема індивідуалізації не вона, але сьогодні вона ...