Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів

Сторінка 6

правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий аналіз слів;

зіставляти і порівнювати письмо великих і малих букв;

знаходити спільне і відмінне в друкованих і рукописних буквах;

зображувати букву, склад, слово у рядку зошита;

користуватися під час зображення букв правильним верхнім, нижнім і середнім поєднанням;

дотримуватися гігієнічних правил письма;

писати під диктовку букви, склади, слова;

списувати слова, словосполучення і речення;

використовувати при письмі розділові знаки: крапку, кому, знак оклику, знак питання;

3) графічні уміння післябукварного періоду:

писати букви складних накреслень;

писати під диктовку склади, слова, словосполучення, речення;

списувати із друкованого та рукописного текстів;

писати слова з апострофом і м’яким знаком;

використовувати різні види поєднань букв у словах;

контролювати своє письмо шляхом зіставлення із зразком;

4) власне графічні уміння:

зображувати рукописні рядкові і великі букви українського алфавіту;

рівномірно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельності штрихів;

зображувати буквами склади, слова, речення;

користуватися правильними прийомами або способами письма.

Ми визначили три рівні сформованості графічної навички:

а) високий – учень уміє правильно сидіти за партою під час письма, тримати кулькову ручку, правильно розташовує зошит, орієнтується на сторінках зошита, проводить звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, зву-ко-складовий аналіз слів, зіставляє і порівнює письмо великих і малих букв, правильно зображає букви, склади, слова у рядку зошита та використовує поєднання букв, пише під диктовку букви, склади, слова, списує слова, словосполучення і речення, уміє писати букви українського алфавіту відповідно до нормативного зразка та контролює якість власного письма;

б) середній –іноді припускається помилок у зображенні великих чи малих букв, помиляється у написанні словосполучень і слів під диктовку, інколи помиляється у з’єднаннях букв і контролює власне письмо за допомогою вчителя;

в) низький – допускає істотні помилки у написанні слів, речень, неправильно зображає графічну конструкцію букв, не дотримується гігієнічних правил письма, нерівномірно розташовує букви і слова на рядку, погано орієнтується на сторінці зошита, не використовує розділових знаків при письмі, не вміє писати під диктовку і не може виправити помилок, допущених під час письма, навіть з допомогою вчителя.

Робота, яка проводилася в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Проаналізуємо отримані результати шляхом зівставлення помилок, допущених при письмі, в учнів контрольного та експериментального класів.

Виявилося, що найхарактернішими порушеннями, що зустрічалися в письмі першокласників, було «перевертання» ними під час письма елемента чи букви. Наприклад, на класній дошці учень експериментального класу написав речення: Ми добре пишемо. На перший погляд, ці три слова були справді написані добре, але вгору піднеслось багато рук з бажанням вказати на помилки. Ми викликали до дошки учня для аналізу, який зазначив, що перший елемент букви М – передній плавний – зламаний, другий сполучений з наступною буквою дуже низько (біля нижньої рядкової лінії). Діти додали, що в слові добре в букви о зламаний овал: вгорі він гострий, а внизу широкий; в букви р подовжена лінія крива, в букви є вузька петля. Далі першокласники вказали на помилки в наступному слові, всі ці зауваження були правильними, об'єктивними.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Сутність диференційованого навчання математики в початковій школі
Розкриття індивідуальних особливостей кожної особистості можливе лише за диференційованого навчання. Проблемі індивідуалізації та організації диференційованих форм роботи з учнями присвячено багато досліджень у педагогіці. Розглядаючи диференційований підхід до школярів як засіб підвищення ефективн ...

Процес виховання, його специфіка, структурні елементи, рушійні сили
Виховання – це система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості. Специфічним для нього є двосторонній характер, багатогранність завдань і змісту, трудність розкриття внутрішнього світу дитини, багатство форм і методів, неперервність, тривалість у часі ...

Організація та зміст експериментального дослідження
Експериментальне дослідження проводилося протягом 2003–2006 років. Дослідження проводилось поетапно: І етап (у 2003 році): визначення теми; огляд навчально-методичної літератури; формування наукового апарату дослідження. ІІ етап (у 2004 році): визначення структури роботи; аналіз чинних підручників ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com