Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці з філософії освіти (І.А. Зязюн, В.Г. Кремень); теоретико-методологічних основ неперервної професійної освіти (А.М. Алексюк, П.М. Воловик, О.А. Дубасенюк, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, Н.Г. Ничкало); формування та розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, І.Д. Бех, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко); організації навчально-виховного процесу, його закономірностей, принципів, форм та методів (В.М. Алфімов, С.І. Архангельський, Г.С. Тарасенко); розробки та впровадження сучасних педагогічних технологій професійної підготовки фахівців (В.П. Безпалько, М.І. Сметанський, С.О. Сисоєва); психолого-педагогічних основ професійної орієнтації (Я.Ц. Зелінська, І.М. Козловська, Н.П. Максимчук, Б.О. Федоришин), зокрема старшокласників (В.Ф. Гайдаржі, Т.П. Колісник, М.В. Опачко, М.І. Піддячий, Л.В. Тименко, В.У. Хільковець), у зарубіжних країнах (Н.В. Абашкіна, Н.І. Балацька, Н.М. Лавриченко); підготовки учнівської молоді до майбутньої професійної діяльності (О.Г. Балл, Є.О. Климов, Н.А. Побірченко); допрофесійної підготовки учнів у ліцеях медичного профілю (Є.Г. Гончарук, В.Ф. Москаленко, В.П. Широбоков, Я.В. Цехмістер).
Законодавчо-нормативна база дослідження. В процесі дослідження використано основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені у законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, в Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національній доктрині розвитку освіти в Україні, “Концепції профільного навчання”, а також нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України.
Комплексний підхід до вивчення проблеми зумовив застосування таких методів дослідження: теоретичні – вивчення та аналіз філософської, педагогічної, психологічної та спеціальної літератури, а також дисертаційних робіт, систематизація та узагальнення педагогічного досвіду – для здійснення теоретичного аналізу стану проблеми дослідження, обґрунтування і розробки змісту організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності; емпіричні – анкетування, тестування, опитування, бесіда, інтерв’ю, педагогічне спостереження, оцінка і самооцінка, експертна оцінка – для аналізу стану професійної орієнтації на медичні спеціальності, з’ясування доцільності й ефективності визначених організаційно-педагогічних умов; педагогічний експеримент з метою апробації ефективності обґрунтованих організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності та впровадження розроблених навчально-методичних матеріалів; статистичні – методи математичної і статистичної обробки результатів педагогічного експерименту – для забезпечення його достовірності.
Експериментальна база та етапи дослідження. Експеримент проводився на базі Українського медичного ліцею, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, середньої загальноосвітньої школи №33 (м. Київ), Одеського обласного базового медичного училища, Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема із залученням працівників методичних установ і практичної системи охорони здоров’я. Дослідженням було охоплено 1350 респондентів. З них 768 учнів середніх загальноосвітніх шкіл, 79 вчителів-предметників, 17 класних керівників та кураторів, 220 студентів першого курсу, 26 викладачів вищих медичних навчальних закладів, 240 батьків.
Це цікаво:
Експериментальне дослідження відношення молодшого школяра до педагогічної
оцінки
В останні роки дослідження поведінки дітей молодших класів стають усе більше інтенсивними. Накопичено безліч матеріалів про роль емоцій у різних видах діяльності, у тому числі їх впливу на поведінку. Однак питання про те, чи є емоції організуючим або дезорганізуючим фактором поведінки, погіршує або ...
Психолого-педагогічна характеристика організації дидактичного спілкування
на рівні «вчитель – учень»
Вступ до школи – переламний момент в житті дитини, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас. Це перехід до нового способу і умов діяльності, до нових взаємовідносин з дорослими та однолітками. Змінюються соціальні умови, що визначають розвиток і саме життя дитини. Зміна місця в ...
Тренування на рівні речення
На даному етапі тренування учні навчаються бачити, яким чином похідне слово входить в мовлення. Головним тут у визначенні значення залишаються внутрішньословесні опори. Більша частина цих вправ виконується у вигляді гри в парах, яка називається: гра в учня та вчителя. Вправа поділяється на дві част ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.