Результати експериментального дослідження

Сторінка 2

Продавець. Гаразд, відміряю вам аршином, якщо так хочете. (Береться міряти).

Дід. Е ні, я сам поміряю своїм аршином, бо і трьох аршинів не вистачить моїй бабці на спідницю. Моя старенька нівроку, в харчах не маю з нею мороки. А довжина аршина залежить від зросту людини: чим вища людина, тим довші в неї руки, а отже, й більший аршин. Давайте перевіримо. (Показує на дітях, який може бути аршин, діти порівнюють).

Дід. Тепер допоможіть мені вибрати стрічки на віночки донькам моїм, вони мають бути пів аршина – ні довшими, ні коротшими. Такий був мені наказ.

Діти вимірюють стрічки, прикладаючи їх до дідової руки.

Дід. А чим же заплатити за цю покупку?

Продавець. Грою.

Дід. Знаю одну хорошу гру. А може, й ви її знаєте? називається «Хлів». Діти. Знаємо. Проводиться гра «Хлів». Діти стають у коло, а «Дід» (дитина) – за ним. Діти з цифрами на грудях (за кількістю учасників), побравшись за руки, ходять по колу праворуч, «Дід» – ліворуч. Заглядає поміж дітьми, ніби у віконечка, і промовляє: «Ой хлів мій, хлівець, Повний гусочок, овець. Свої двері відчини, Господаря упусти». Діти зупиняються. «Дід» розмикає руки двох із них, ніби утворюючи двері. Діти запитують: «Хазяїну наш милий, Хазяїну дбайливий! По кого прийшов? Дід. – По гуску! Діти. – По котру?»

«Дід» називає когось – порядковий номер, названа дитина тікає, а він наздоганяє її. Якщо наздожене, міняються ролями, а якщо ні – все починається спочатку.

Дід. Ох і стомився ж я! Досі у роті ще й макової зернинки не мав, а вже скоро обід.

Діти. То ми поведемо вас, дідусю, до нашого ресторану.

Дід. Ресторан – а що це таке? Ні, краще не треба – якась дивна назва.

Діти. «В ресторані, дідусю, готують смачні страви, є прохолодні напої. Якщо підете, вам сподобається. До речі, наш ресторан український, і страви тут здебільшого національні». Заходять до «ресторану». Дід сідає за стіл, а діти стають біля столиків, готуючись робити бутерброди.

Офіціант. Сьогодні пропоную вам борщ, вареники з картоплею, узвар, а також нові страви – бутерброди бутерброди-канапе – простіше їх називають канапками.

Дід. Канапки? Що це таке? Не буду я їх замовляти! Офіціант. Канапки – це теж бутерброди, тільки маленького розміру. Готуються вони з сиром, ковбасою, шинкою, паштетом.

Дід. Гаразд, умовили. Але хочу вас запитати: як ви варите український борщ? (Відповідь). А які страви, крім вареників, готують з тіста? (Відповідь). Я ще ніколи не був у ресторані, то дозвольте мені подивитись, як готують страви ваші кухарі.

Офіціант. Будь ласка! Вони саме починають готувати бутерброди прості і канапки.

Дід. А якщо у вас не вказано, скільки солі треба, щоб підсолити страву, то якою міркою ви будете користуватися?

Діти. Пучкою.

Дід. А скільки шматочків шинки кладете на бутерброд? (Відповідь). А солоний огірочок ріжете? Скільки шматочків кладете? (Відповідь).

Дід (вагаючись). У цьому ресторані треба заплатити чималі гроші, а в мене їх немає. Піду, мабуть, звідси.

Офіціант. Ні, дідусю, не турбуйтесь. У нашому ресторані грошей не платять, але, щоб отримати борщ, діти повинні пригадати кілька прислів'їв про нього.

Дід. А чи знають вони їх?

Діти. Знаємо! (Кажуть прислів'я, офіціант приносить борщ).

Офіціант. Щоб отримати вареники, треба пригадати пісню, мирилку чи скоромовку про вареники.

Дід. То я й сам знаю пісню про вареники. (Співає куплет пісні «Із сиром пироги»).

Офіціант. «Ні, діду, ця пісня не підходить, бо вона про пироги, а нам треба про вареники». Діти співають куплет української народної пісні «А мій милий вареничків хоче» або промовляють мирилку: «Мир миром, пироги з сиром, Варенички в маслі, Ми дружечки красні. Не сварімося, помирімося, Обіймімося, поцілуймося».

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Сутність та основні образотворчі засоби живопису
Існує кілька видів мистецтва: література, музика, образотворче мистецтво, театр, кіно, хореографія, архітектура, декоративне мистецтво й інші. Специфіка кожного виду мистецтва в тому, що воно особливо впливає на людину своїми специфічними художніми засобами й матеріалами: словом, звуком, рухом, фар ...

Мета як основний компонент діяльності. функції і фактори постановки цілей
Цілепокладання (цілеутворення) – процес висування цілей діяльності. Основні функції цілепокладання: усвідомлення смислу діяльності і життя в цілому, установка пріоритетів актуальних життєвих задач; планування і проектування (поступове прирощування результатів); економічність (запобігання зайвих зус ...

Особливості творчої праці дослідника
Як вже згадувалося, підвищення рівня використання наукового потенціалу є одним з найважливіших напрямів підвищення ефективності науки, який залежить від організації праці наукових працівників. Раціональна організація праці забезпечує зниження трудових витрат на науку. Найважливішими принципами орга ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com