Керівництво закладами освіти

Сторінка 3

Базовий навчальний план створює лише загальні засади побудови змісту загальної освіти і не є безпосереднім робочим документом загальноосвітнього закладу. На основі цього Плану Міністерством освіти і науки України розробляються Типові навчальні плани для різних типів навчальних закладів.

Для виконання змісту навчання Міністерством освіти розробляється, або проводиться експертиза підручників та навчальних посібників, і тим підручникам, які, за оцінкою Міністерства, відповідають потребам, надається гриф Міністерства "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України". Ці підручники можуть використовуватися при проведенні навчального процесу.

Розробляються теж програми для викладання тих чи інших предметів.

Обласний та районний рівні.

Місцеві органи управління освітою визначають регіональний компонент змісту освіти та розробляють регіональні посібники, які потім погоджуються Міністерством освіти.

Неформальна сторона. У деяких випадках, як свідчать авторські дослідження, вибір навчальних предметів регіональними органам управління освітою є спробою продемонструвати свою активну діяльність у реформуванні змісту освіти. На нашу, чисто суб’єктивну точку зору, зовсім невідповідною є заміна навчального предмету, скажімо, "Креслення", на предмет "Основи християнської моралі".

Рівень навчального закладу.

На основі типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади створюють робочі плани на поточний навчальний рік, в яких відображаються особливості навчального процесу в даному навчальному закладі, зокрема шкільна компонента змісту навчання. До нього додається розклад уроків, щоденний, тижневий та річний режим роботи закладу освіти.

Шкільна компонента реалізується у вигляді додаткових предметів, додаткових годин на певні предмети, факультативів, спеціальних курсів.

Неформальна сторона проявляється у виборі цих курсів. Критерієм у виборі курсів часто є не зацікавленість учнів чи їх педагогічна доцільність, а вибираються ті додаткові курси, вчителі-фахівці з яких не мають достатнього педагогічного навантаження, тобто вони мають недостатню кількість годин для педагогічної ставки за рахунок державного компоненту. Не існує механізму впливу учнів на вибір школою того чи іншого набору предметів шкільного компоненту.

У різних типах навчальних закладів існують певні відмінності та створюються додаткові можливості щодо розподілу інваріантної та варіантної частини базового навчального плану.

Спеціалізованим навчальним закладам, у тому числі гімназіям, ліцеям, колегіумам та профільним класам передбачається дозволити перерозподіляти між предметами до 10 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною (незмінною) частиною Базового навчального плану, а також адаптувати години, виділені на такі предмети, як трудове навчання, основи виробництва (так звані технологічні предмети) для профільного навчання.

Для вечірніх шкіл з деяких предметів може вилучатися до 15% навчального часу, або перерозподілятися між іншими предметами.

У спеціальних школах для дітей з вадами розумового розвитку навчання може проводитися за індивідуальними навчальними планами на основі індивідуальних програм і підручників, затверджених Міносвіти.

У школах можуть впроваджуватися і експериментальні навчальні програми, які відрізняються від базових. Однак вони повинні перед цим пройти експертизу і одержати дозвіл від Міністерства освіти.

Робочі навчальні плани державного і комунального навчального закладу затверджуються відповідним органом управління освітою; приватного навчального закладу –– затверджуються засновником, однак погоджуються відповідним органом управління освітою. Це дає змогу прослідкувати за змістом навчання у всіх типах навчальних закладів.

Відповідно до навчальних планів закладів освіти, педагогічні працівники самостійно добирають програми, за якими вони будуть викладати той чи інший предмет, підручники, навчальні посібники, які мають рекомендацію Міністерства для проведення навчального процесу, а також методи навчання. Саме в підборі методів навчання найбільш повно можуть проявитися педагогічні можливості вчителів.

Неформальна сторона. Програми, за якими ведеться навчання з тих чи інших предметів часто визначаються не безпосередньо вчителями, а методичними кабінетами при районних відділах освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Класифікація нетрадиційних уроків та їх характеристика
Лекція — одна із форм організації навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. її основою с системне усне викладення вчителем навчального матеріалу протягом одного уроку (чи пари уроків), головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами є пояснення й мірку ...

Університет як інтелектуальний осередок
Інтелектуальна енергія, творча сила – це головне багатство нації і основний ресурс прогресивного розвитку. Університет (від нім. Universität, яке, у свою чергу, походить від лат. Universitas - сукупність, спільність) - вищий навчальний заклад, де готуються фахівці з фундаментальних і багатьом ...

Історико-педагогічні аспекти діяльності українських чернечих нагромаджень
Одним із домінуючих чинників культурно-історичного поступу нашого народу була безпосередня участь у цьому процесі української Церкви, її рідномовний обряд, органічна відповідність менталітету, підтримка і поглиблення етнічної духовності української нації були одними із істотних причин, внаслідок як ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com