Керівництво закладами освіти

Сторінка 6

На основі висновку регіональної експертної ради відповідний орган управління освітою визнає заклад атестованим чи неатестованим. Атестовані заклади видають своїм випускникам документи про освіту державного зразка. Неатестовані –позбавляються ліцензії на право проведення освітньої діяльності

У разі неатестації заклад має право подавати обґрунтовану апеляцію до Міністерства освіти і науки.

У період між атестацією проводяться перевірки (інспектування) загальноосвітнього навчального закладу з питань, пов'язаних з його навчально-виховною діяльністю. Здійснюється Державною інспекцією закладів освіти при Міністерстві освіти і науки, яка у навчально-виховні заклади направляє експертні комісії. Перевірка навчально-виховної діяльності навчальних закладів на місцях проводиться теж методичними кабінетами при районному відділі освіти. Перевірки з питань, не пов'язаних з навчально-виховною діяльністю закладу, проводяться його засновником.

Фінансування освіти

Правові основи фінансування середньої освіти

Складові фінансової політики у сфері середньої освіти:

визнання пріоритетності освіти у проведенні державної політики;

встановлення нормативно-правової основи фінансової політики;

асигнування фінансових ресурсів згідно визначених обсягів за нормативами;

визначення формул формування місцевих бюджетів освіти;

визначення нормативів видатків на одного учня різних навчальних закладів;

визначення основних правил залучення та норм використання школами позабюджетних коштів.

Оскільки в Україні існує три рівні державного управління (державний, обласний, районний), то і фінансування середньої освіти також здійснюється з бюджетів, що формуються на цих трьох рівнях: державному, обласному та районному. Причому переважна частина бюджету освіти формується на рівні району. Кошти районного і обласного бюджетів складають приблизно 94-99% всього бюджету середньої освіти.

Розподіл між видатками бюджетів різних рівнів відбувається таким чином:

з Державного бюджету фінансуються:

республіканські спеціальні школи-інтернати для обдарованих дітей (їх всього 3);

школи соціальної реабілітації, в яких утримуються неповнолітні правопорушники віком 11-14 років;

випуск підручників.

з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя фінансуються:

спеціальні школи, школи-інтернати для дітей з вадами розвитку;

загальноосвітні школи-інтернати;

дитячі будинки;

підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

з районних бюджетів:

загальноосвітні школи;

спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії тощо;

загальноосвітні школи-інтернати, дитячі будинки (якщо 70% контингенту формується в межах району).

Процес планування фінансових видатків на освіту має починатися знизу: навчальні заклади на основі встановлених нормативів витрат в розрахунку на одного учня складають кошториси, в яких враховуються витрати на оплату праці педагогічного і допоміжного персоналу, витрати на харчування, на утримання будівель, на капітальний ремонт тощо. Дані кошторисів окремих шкіл, що відносяться до одного адміністративного району, акумулюються районними відділами освіти (райвно). Централізовані бухгалтерії райвно подають свої зведені кошториси до обласного управління освіти (або міського – у містах Києві та Севастополі). На обласному рівні сукупні цифри районних освітніх бюджетів мають ставати основою бюджетів освіти обласних державних адміністрацій.

Таблиця 1. Нормативи видатків на одного учня закладів середньої освіти, грн в рік.

Формула, за якою здійснюється фінансування закладів загальної середньої освіти, включає два типи відмінностей. Перший тип стосується відмінностей між закладами, які обслуговують різні категорії учнів. Основні серед них такі:

денні загальноосвітні середні заклади;

вечірні школи;

- загальноосвітні школи-інтернати;

- школи-інтернати для дітей з вадами фізичного і розумового розвитку;

- дитячі будинки, школи-інтернати для дітей-сиріт.

Ці відмінності знаходять прояв у різних коефіцієнтах коригування основного розрахункового нормативу, що пропонуються для різних груп учнів.

Другий тип відмінностей у фінансуванні закладів середньої освіти стосується їх місцезнаходження: у міській чи сільській місцевості. Особливо виділений учнівський контингент населених пунктів, які за статусом віднесені до гірських. Ці відмінності представлені у різних формулах, що пропонуються для розрахунку 1) обласних бюджетів на освіту; 2) бюджетів на освіту міст Києва і Севастополя; 3) бюджетів на освіту міст республіканського (Крим) і обласного значення та районів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Це цікаво:

Характеристика асоціальної поведінки школярів
В останні роки алкогольна й наркологічна ситуація в Україні стала надзвичайною. Темпи наркотизації й алкоголізації, вага і масштаби їхніх наслідків створюють істотну загрозу здоров'ю нації, суспільному ладу і національній безпеці. Сформована в країні субпопуляція людей, які зловживають алкоголем і ...

Літературний процес 70-90-х років ХІХ ст
У цьому навчальному році ви продовжите вивчення української літератури і здійсните мандрівку художніми світами творів письменників другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Вам відкриється художня самобутність українського письменства, естетична неповторність національної картини буття народу, його ...

Організація академічного року
Відповідно до Акту про вищу освіту процес навчання у вищих школах здійснюється при узгодженні з документацією по кожній спеціальності, у якій обговорені наступні питання: характеристика кваліфікацій по наукових ступенях, навчальні програми, плани досліджуваних предметів і річний розклад занять. Змі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com