Проблеми мотивації студентів в процесі їх навчання у ВУЗі

Педагогіка і виховання » Проблеми мотивації студентів в процесі їх навчання у ВУЗі

Сторінка 3

Деякі з них достатньо обґрунтовані, серйозно і детально розглянуті різними дослідниками. К.Аткінсон розробив теорію поведінки людини, орієнтовану на досягнення. Їм був виділений мотив досягнення як один з могутніх двигунів людської поведінки. У нього включаються:

- прагнення до успіху (змагання, престиж, кар'єра);

- прагнення до підвищення рівня власних можливостей;

- прагнення до самовиразу і самоактуалізації.

Мотив досягнення, який пов'язаний з рівнем домагань суб'єкта, за позитивних розумів може привести до значного поліпшення результатів діяльності. Фактором, що оптимізує дієвість мотивові, є усвідомлення суб'єктом результатів своєї діяльності. При відсутності можливості отримувати інформацію про результати своєї діяльності роль цього мотивові знижується. Як відзначає В.Кренделл , основною метою поведінки, яка спрямована на досягнення є одержання схвалення або уникнення несхвалення. Смороду є потенційним підкріпленням певної дії.

Мотиви самоствердження і самоактуалізації (якісного зросту) у К.Роджерса пояснюються тім, що доброзичливе відношення автоматично обумовлює розквіт особистості, її активну організацію, яка спотворюється в умовах зневажливого відношення.

Пізнавальні мотиви розглядали Брунер, Берлайн . На їх думку смороду пов'язані з самою інтелектуальною діяльністю, з її процесом і об'єктивною характеристикою результатові. Ці мотиви ведуть людину до пізнання навколишньої дійсності, відкриття нового. Дієвість цих мотивів може полягати в адекватному виборі об'єктів вивчення і формування відповідної спрямованості навчальних дій. Ці мотиви здатні стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність, яка здійснюється без підкріплення, зазаради неї самої, зазаради бажання дізнатися про нове, невідоме.

На думку В.С.Мерліна, існує клас сильних, слабких, менш активних мотивів. До сильного він відносить: суспільне схвалення, несхвалення, соціальну оцінку колективу. До слабкого зараховує уникнення неззадоволення.

М.З.Неймарк виділяє мимовільні мотиви і свідомо прийняті наміри, що лежати в основі виконання суб'єктом дій різного типові: дії за безпосереднім спонуканням і дії за прийнятим наміром. При збігові довільних і мимовільних мотивів ефективність діяльності підвищується, забезпечується гармонічність мотиваційної сфери і неконфліктність діяльності.

С.Л.Рубінштейн розглядає ситуаційні мотиви, які визначаються не стільки внутрішньою логікою людини, скільки збігом зовнішніх обставин, взаємодіють з власне інтелектуальними, пізнавальними мотивами. Ситуаційні мотиви в більшій мірі піддаються конкретному експериментальному аналізу, ніж дослідження внутрішньої мотивації, пов'язані з особливостями і тенденціями особистості, які часто не усвідомлюються самим суб'єктом.

Виділяються також і класи результативних мотивів, які не забезпечують формування діючої структури цілей діяльності, тому що позначка виражається часто в невизначеній формі і характеризується нестійкістю, і класи утилітарних мотивів, що забезпечують конкретні споживи у вигляді життєво необхідної атрибутики.

Як відзначає А.Н.Леонтьєв , у самому загальному змісті, одні мотиви, спонукуючи діяльність, додають їй особистісного змісту, будучи смислоутворюючими. Інші мотиви виконують роль додаткових спонукаючих факторів, будучи мотивами-стимулами. Головним їх розмежувальним критерієм є ті, що смислоутворюючі мотиви викликані внутрішнім спонуканням, а стимули - зовнішнім.

Для вивчення мотивів різних видів діяльності необхідно проникнення в їх ієрархію, внутрішню структуру мотиваційної сфери, що є дуже складною процедурою в зв'язку з відсутністю достатньої кількості достовірних методик дослідження. У певній мірі вивчення мотивів-стимулів є більш перспективним, оскільки, аналізуючи динаміку діяльності і типові реакції людини на визначених етапах і за певних розумів та життєвих ситуацій, можна прогнозувати і їх ефективність у різних видах діяльності. Стимул виконує роль додаткового фактора, який спонукує, визначає діяльнісні акти особистості, є спонукальною силою, що рухає джерелом дії. Проте, з загальної логіки викладу дозволимо собі класифікувати мотиви за декількома принципами, відзначеними у вище викладених концепціях:

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Експериментальне дослідження розвитку мовленнєвої діяльності на уроках читання у початковій школі
Експериментальне дослідження розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у три етапи. На першому (теоретичному) етапі (2006-2007 навчальний рік) була визначена галузь і проблема дослідження, вивчалася педагогічна і методична література з ...

Історія формування середовищного підходу в педагогічній науці
Давно відомо, що предметом наукового дослідження може бути не тільки людина, але й середовище її життєдіяльності. Сучасні вчені вважають, що середовище є одним з вирішальних факторів у розвитку особистості, а людина своїми діями і вчинками активізує елементи середовища і тим самим створює його для ...

Основні вимоги до використання методу проектів
1.Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її рішення (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу, створення серії репортажів з різних регіонів країни, інших країн земної кулі присвяч ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com