Сутність, мета і принципи організації профільного навчання
Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.
Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, на розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, на прагнення до саморозвитку та самоосвіти (табл.).
Основні завдання та принципи профільного навчання
|
Основними завданнями профільного навчання є: |
Профільне навчання ґрунтується на принципах: |
|
• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; • виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; • формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; • забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю |
• фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); • варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); • наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою); • гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю); • діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання) |
Це цікаво:
Лицарське виховання дітей в українській сім’ї
Тільки Україна має такий феномен як козацтво, козацьку педагогіку, лицарство. Іноземці в XVII ст. називали весь наш народ лицарськими, або “козацькими”. Зараз іде відродження козацько-лицарського виховання при якому ми, батьки, повинні відроджувати високий лицарський дух, прагнення до вселюдського ...
Соціальне виховання
Своє «друге народження» термін «соціальне виховання» отримав у 90-і роки. Пов’язано це з крахом комуністичних ідеалів, теорії комуністичного виховання. Проте фактично разом «з водою» (комуністичне виховання) була виплеснута і «дитина» (виховання). В офіційних документах школа з «навчально-виховного ...
Особливості українського народного фольклору для розвитку елементарних
математичних уявлень в дошкільному віку
Невичерпна криниця народної педагогіки. Народна математика це сукупність народних математичних знань та навичок, в основі якої лежать потреби практичної діяльності (необхідність виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт, зведенні житла та інших споруд тощо). Недоступність п ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.
КАТЕГОРІЇ
- Головна
- Гра як метод виховання
- Естетичне виховання школярів
- Класифікація методів навчання
- Технологія проблемного навчання
- Місце і роль сім‘ї у вихованні дитини
- Проблеми навчання обдарованих дітей
- Педагогіка і виховання
- Мапа сайту