Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації:
1. Внутрішньошкільні:
профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;
профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;
динамічні профільні групи (у тому числі різновікові).
2. Зовнішні:
міжшкільні профільні групи;
профільна школа інтернатного типу;
опорна старша школа;
навчально-виховний комплекс (НВК);
міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.
Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями.
Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів.
Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи.
Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.
Міжшкільні профільні групи організуються у НВК, опорній старшій школі з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу, МНВК за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.
Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).
Опорна старша школа створюється переважно у сільських районах і виконує роль «ресурсного центру» в об'єднанні кількох загальноосвітніх навчальних закладів. Вона, маючи достатній матеріальний
і кадровий потенціал, забезпечує ту частину профільної підготовки, яку не може реалізувати та чи інша школа.
Навчально-виховний комплекс (НВК) – це об'єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) – це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.
Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів функціонують переважно на третьому ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками.
Це цікаво:
Приклади рольових ігор
Вправа з імітації: Рольова гра «Близнюки» («Twins») Завдання першому партнеру. Ви учасник шкільної художньої самодіяльності. Мрієте стати професійним актором. Цікавитеся всіма театральними жанрами. Завдання другому партнеру. Ви однокласник та найближчій товариш майбутнього актора. В усьому наслідує ...
Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
Вивчення іменника як частини мови у початковій школі передбачене програмою для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів (2009 р.). Згідно розділу програми, підготовка до вивчення іменника проводиться вже в першому класі і полягає у розвитку в учнів уваги до лексичного значення слова. Проходить ...
Вікові
особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі
навчальної діяльності
У віковій і педагогічній психології молодший шкільний вік займає особливе місце: в цьому віці освоюється навчальна діяльність, формується довільність психічних функцій, виникають рефлексія, самоконтроль, а дії починають співвідноситися з внутрішнім планом. Період життя дітей від 6–7 до 10–11 років ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.