Особливості організації допрофільного навчання у більченському НВК

Педагогіка і виховання » Організація профільного навчання та допрофільної підготовки » Особливості організації допрофільного навчання у більченському НВК

Сторінка 1

Реалізація ідеї профільності старшого ступеня ставить випускника основного ступеня перед необхідністю здійснення відповідального вибору – попереднього самовизначення у стосунку профілюючого напряму власної діяльності. Необхідною умовою створення освітнього простору, що сприяє самовизначенню учня основного ступеня, є введення передпрофільної підготовки через організацію курсів на вибір.

У цих цілях у Більченському НВК:

збільшено кількість годин варіативного (шкільного) компонента базисного навчального плану у випускному класі основного ступеня загальної освіти з математики – 1,5 год., інформатики – 1 год.;

освітня установа використовує години варіативного компонента насамперед для організації передпрофільної підготовки.

Проводиться цілеспрямована, випереджальна робота з освоєння учнем самого механізму ухвалення рішення, освоєння «поля можливостей і відповідальності» підсумкова атестація випускників основної школи й організація вступу до старшої профільної школи.

На думку Т.В. Деміної, допрофільну підготовку необхідно здійснювати з 8-го класу, таким чином проблема профільної орієнтації виникає дещо раніше, не в 9-му, а в 7-му класі.

О.Л. Юрчук вважає, що починаючи з 9-х класів протягом навчального року учні за бажанням повинні відвідувати факультативні заняття профорієнтаційної направленості. Разом з тим існує й інша точка зору. Так, А.Ж. Жафяров вважає, що за один 9-й клас допрофільної підготовки здійснити неможливо. Шлях пошуку, «хто є хто» підкреслює він, важкий та тривалий, досягається методом випробувань та помилок, причому цей пошук легше проводити в 5–8-х класах.

Автор виділяє варіативну частину особистості, яку можливо сформувати за рахунок відповідної виховної та пропагандистської роботи (пізнавальні потреби, інтереси та життєві наміри учнів) та інваріантну частину (здатності та схильності – дар природи, генетична основа особистості). Система освіти, батьки та суспільство повинно в першу чергу виявити цю інваріантну складову дитини. Про доцільність саме такого підходу свідчать дані різних досліджень.

Так, Пальчик Г.В. (Білорусь) підкреслює, що в наш час завдання формування готовності учнів до усвідомленого профільного самовизначення, професійної освіти та трудової діяльності вирішена не в повному обсязі. Тільки 20,3% керівників шкіл та 20,3% педагогів вважають, що у випускників основної школи професійні інтереси сформовані добре; відповідно 78,9% та 74,5% оцінюють професійні інтереси як «недостатньо сформовані», а 0,8% та 4,9% вважають, що вони «несформовані взагалі». Відповідаючи на питання «Що в першу чергу враховується при комплектуванні профільних класів в вашому навчальному закладі?», керівники шкіл та педагоги частіше за все називали «бажання учнів» (25,4% та 28,1% відповідно), «середній бал за навчальними предметами, які будуть вивчатися як профільні (22,8% та 22,2% відповідно), «бажання батьків учнів» (11,5% керівників шкіл), «рекомендації педагогів, які раніше навчали учнів» (13,1% вчителів).

Звертає на себе увагу той факт, що «обов’язкова допрофільна підготовка» спряжена з підвищенням та (або) поглибленням вивченням навчальних предметів сьогодні мало приймається до уваги при комплектуванні профільних класів. Питома вага відповідей (7,7% керівники шкіл та 4,1% педагоги) займає лише 6-е та 8-е місце відповідно. Аналіз перешкод учнів при виборі направлення профілізації навчання та навчання після школи свідчать, що тільки 12% випускників основної та 33% випускників середньої школи мають чітке представлення про спеціальність, яку б хотіли здобути, називаючи вуз та факультет, на базі якого можна отримати необхідну освіту. Решта тих, хто навчається тільки приблизно знає, що представляє собою бажана професія, вказуючи тільки напрямок навчання. Ще менш випускників мають чітке поняття про те, що потрібно знати, вміти, якими інтелектуальними та психологічними якостями необхідно володіти в галузі тієї чи іншої професії.

Слід зазначити, що конкурсний набір у старші класи окремих загальноосвітніх установ не вступає у протиріччя із законодавчо закріпленим правом одержання кожною дитиною загальної (повної) середньої освіти. Закон гарантує громадянам право отримання освіти цього рівня, що, однак, не є синонімом права отримання її в конкретній загальноосвітній установі. У зв'язку з цим уявляється доцільним, поряд з підсумковою атестацією випускників основної школи, передбачити певну форму, яка дозволяє об'єктивно оцінити рівень готовності учнів до продовження освіти за тім чи іншим профілем, а також створити основу для впровадження в масову практику механізмів раціонального та прозорого конкурсного набору у старшу профільну школу.

Важливу роль відіграє введення накопичувальної оцінки (портфоліо – «портфель досягнень»), що враховує різні досягнення учнів у виконанні тих чи інших проектів, написанні рефератів, творчих робіт, реальні результати на курсах на вибір тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Професійна підготовка вчителів в університетської освіти Європи: різноманітність і спільність
Для дослідження систем підготовки вчителів у країнах Західної Європи з точки зору їх різноманітності і спільності слід визначити інтеграційні чинники в розвитку цього суспільного явища. На нашу думку, до них можна віднести такі: 1. Національні системи та моделі педагогічної освіти розвиваються в пе ...

Сутність самостійної роботи учнів в історії та теорії психо-педагогічних досліджень
Питання розвитку в школярів самостійності, критичності мислення, здатності до творчих пошуків у педагогічній науці не є новим. Перші вимоги до учнів бути творцями, активними співучасниками процесу пізнання відомі ще за часів античності. Наприклад, метод навчання, застосований Сократом, названий “ма ...

Застосування різних вправ на уроках фізичної культури
Багато вчителів стимулюють діяльність школярів, варіюючи способи виконання знайомих вправі, способи організації навчальної діяльності учнів і т д. Подібна різноманітність створює визначений емоційний фон, викликає інтерес до фізичних вправ. Однак більш широкі можливості для підвищення в дітей інтер ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com