Поняття бесіди та її роль в освітньо-виховному процесі

З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу.

Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.

Німецький педагог А. Дістервег зазначав, що будь-який метод поганий, якщо привчає учня до простого сприймання або пасивності, і добрий в тій мірі, в якій пробуджує в ньому самодіяльність.

Бесіда є одним із активних методів навчання, реалізується за допомогою чотирьох типів дидактичного діалогу: «вчитель – учень», «учень – учень», «учень – підручник», учень – комп’ютер». Більш поширений перший вид діалогу. Діалог «учень – учень» використовують у найактивніших формах бесіди: парній і груповій роботі на уроці, дискусії, диспуті. Діалог «учень – підручник» належить до групи методів самостійної роботи, використовується в процесі навчання і самонавчання. Діалог «учень – комп’ютер» досить ефективний метод, але за умови повної комп’ютеризації процесу навчання.

Метод навчання бесіда – це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання – відповідь. Таким чином, основним «інструментом» у бесіді є запитання.

Постановка запитань активізує учнів, дозволяє залучати до роботи дітей з різною підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості. Диференціація запитань створює ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес до навчання.

В бесіді можуть брати участь всі учні. Місце бесіди в навчальному процесі визначається ціллю уроку, характером навчального матеріалу, запасом знань, що є в учнів. Бесіда тісно пов’язана з методами і прийомами роботи, які вчитель планує використовувати на уроці, - робота з картою, картиною, таблицею, статтею чи малюнком в підручнику, переглядом кінофільмів тощо.

Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання – відповідь. Якщо поза увагою дітей залишається хоч одна частина змісту,знання стають фрагментарними, втрачається їхня сутність, у дітей зникає інтерес і бажання працювати.

В навчально - виховному процесі бесіда відіграє важливу роль. Під час проведення бесіди учні вступають в діалог з вчителем, а для цього необхідно використати їм свій досвід, засвоєні раніше знання (в школі чи в позашкільний час). В ході такого діалогу учні намагаються обґрунтувати, перевірити чи довести те завдання, яке перед ними ставиться. Під час бесіди діти можуть відкривати щось нове, зіставляти відоме і невідоме, здобувати нові знання. Разом з тим, бесіда дозволяє активізувати учнів під час уроку, пригадати раніше засвоєний матеріал, повторити, закріпити чи вивчити нову тему. За допомогою бесіди можна залучити учнів до активного обговорення поставленого завдання.

Отже, бесіда – це діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу, яка завдяки вдало поставлених питань, дозволяє залучити учнів як до відтворення знань. Так і до активної розумової діяльності. Цей метод може реалізуватися завдяки чотирьом видам дидактичного діалогу, найпоширенішим з яких є «вчитель – учень». Бесіда дозволяє залучити до діяльності на уроці дітей , незалежно від їхнього рівня підготовки та індивідуальних можливостей, що сприяє досягненню високих результатів у навчально – виховному процесі.

Це цікаво:

Історико-педагогічні передумови проблемного навчання
До історико-педагогічних передумов проблемного навчання слід віднести ідеї активізації навчання, які висловлювалися вченими протягом всього становлення і розвитку педагогіки і навіть ще до оформлення їх у самостійну наукову дисципліну (наприклад, знаменита майєвтика Сократа). Це створює ґрунт для п ...

Вплив підлітків на процес та механізми адаптування їх однолітків
Робота психолога зі старшокласниками легша, ніж із підлітками, бо актуальна у підлітковому віці проблема мотивації навчання – відходить на 2 місце. Втрачають своє значення і багато інших проблем. Але їх заступають нові. Для десятикласників важливою стає соціально – психологічна адаптація до нового ...

Складові ціннісного ставлення до природи
У дитини на ранньому етапі розвитку ставлення до природи не виходить за межі емоційно-чуттєвих реакцій і виражається в елементарних емоційних переживаннях: подобається ― не подобається, добре ― погано. Розвиток естетичних, моральних та Інтелектуальних почуттів відбувається не шляхом «пр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com