Діагностика та аналіз педагогічного досвіду вчителів зош №54 міста львова

Педагогіка і виховання » Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку » Діагностика та аналіз педагогічного досвіду вчителів зош №54 міста львова

Сторінка 2

Проходячи практику у ЗОШ №54, я спостерігала за уроками вчителя – методиста Гулик Світлани Павлівни, 3 – А клас. Світлана Павлівна використовує бесіду майже на усіх етапах уроку, що сприяє кращому засвоєнню учнями природничого матеріалу. На мою думку Гулик С. П. вдало використала бесіду на етапі пояснення нового матеріалу (Додаток Б), що дозволило не лише вчителю монологічно пояснювати нову тему, але й висловити свої думки і судження дітям. Це можна відтворити за допомогою фрагменту уроку.

Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь

1. Бесіда з учнями.

Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.

Отже, всі тварини об’єднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.

Тема сьогоднішнього уроку «Чим живляться тварини. Ланцюги живлення».

Для чого ми будемо вивчати цю тему?

А для чого нам це потрібно?

2. Робота в парах.

Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.

3. Гра «Яка це тварина? Чому?»

Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.

4. Слово вчителя.

(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємопов’язані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги – це зв’язки.

Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки дев’яти об’єктів природи).

Розгорніть підручник, с. 140, рубрика «Поміркуй». Попрацюйте у парах. Потім послухаємо відповіді 2-3 учнів.

Отже, можна зробити висновок, що бесіда є ефективним методом навчання, який можна використовувати на всіх етапах уроку, тим самим навчаючи учнів природничих знань, розвиваючи психічні процеси, виховуючи культуру особистості, найперше при проведенні бесіди.

Бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.

Бесіду проводять тоді, коли можна опертися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Бесіду проводять у формі запитань вчителя і відповідей учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.

Розрізняють декілька видів бесіди: за призначенням (вступна бесіда – підготовка до лабораторних робіт, екскурсій, вивчення нової теми; бесіда – повідомлення - базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів; бесіда – повторення - використовують для закріплення навчального матеріалу; контрольну бесіда - використовують для перевірки засвоєних знань) та за характером діяльності учнів (репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу; систематизуюча бесіда – основна мета узагальнити і систематизувати знання учнів; суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження; катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті).

Готуючись до бесіди, вчителю необхідно скласти план; чітко визначити зміст, на якому базується бесіда та її цілі. Зміст матеріалу необхідно поділити на смислові частини, внаслідок чого створюється система запитань, яка будується за принципом наступності.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Експериментальне дослідження на виявлення рівня вихованості моральних якостей старших дошкільників
Для виявлення рівнів вихованості моральних якостей був проведений констатувальний експеримент. Базою дослідження був дошкільний навчальний заклад «Теремок» м. Лохвиці у старшій групі. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5–6 років. Діти були розділені на підгрупи по 10 чоловік. Мета: експери ...

Сучасні аспекти особистості і колективу
Засновник теорії особистості Г. Оллпорт запропонував таке визначення цього поняття: особистість є індивідуально своєрідна, така, що формується впродовж життя, сукупність психофізіологічних систем–рис, якими визначаються притаманні для даної людини мислення і поведінка. Особистість можна розглядати ...

Визначення етапів та особливостей організації професійного виховання в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю в Україні
Необхідність наукового осмислення питань теорії й практики профтехосвіти спричиняються дослідження теоретико-методологічних проблем - загальної концепції розвитку професійно-технічної освіти в її діалектичних зв'язках із соціально-економічним і політичним розвитком суспільства в цілому, з розвитком ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com