Принципи та форми позаурочної роботи з трудового навчання

Сторінка 1

У методичній літературі можна зустріти різні формулювання принципів позакласної роботи з ряду шкільних предметів. При дослідженні цих літературних джерел вдалося встановити, що є загальні принципи позакласної роботи, характерні всім шкільним предметам, а так само принципи, які характерні тільки лише даній дисципліні. При аналізі літературних джерел були виділені загальні принципи позакласної роботи, які характерні для всіх шкільних предметів:

Добровільності (принцип, що враховує бажання школярів прийняти роль у позакласній роботі). Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.

Врахування особистих особливостей учнів (принцип врахування розходження спрямованості інтересів і рис характеру учнів).

Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній і позашкільній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу. Самодіяльність – це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє необхідності працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю слід спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику та форми позакласного спілкування.

Розвиток винахідливості, дитячої технічної та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.

Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.

Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін.

Є принципи позакласної роботи, характерні лише для певного предмета, наприклад для трудового навчання – комунікативної активності (принцип, що стимулює і втягує учнів у впровадження новітніх, невідомих їм матеріалів, пізнавальна цінність і цікавість яких викликають потребу в спілкуванні, підвищують його якісний рівень, що сприяє розвитку комунікативної компетентності школяра). Всі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в цілому забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.

Розглянемо основні принципові принципи позакласної роботи. Однією з основних завдань позакласної роботи є формування в учнів пізнавального ентузіазму до предмета. Такий ентузіазм не може з'явитися, якщо робота виконана без бажання, по примусу. Тому А.В. Колганова вважає, що принцип добровільності є одним з головних принципів позакласної роботи. Учень зобов'язаний виражати щире бажання прийняти роль у позакласній роботі з предмета. Зрозуміло, що по рівнях загального розвитку, спрямованості інтересів і рисам характеру учні відрізняються один від одного. Ігноруючи ці розходження, нереально домогтися успіхів у позаурочній роботі. Б.М. Ступарик стверджує, що принцип врахування особистих особливостей учнів є принциповим при організації позакласної роботи. Він дозволяє врахувати рівні розвитку кожного школяра і, виходячи із цього, коректувати всі види робіт, проведених з кожним учнем. Як і у навчанні будь-якого шкільного предмета, у позакласній роботі визначальним є зміст, який підбирається довільно. Тема позакласної роботи зовсім різноманітна. У позакласній роботі більше, ніж у будь-якій іншій, проявляється вплив особистості вчителі, його кругозору, інтересів, теоретичного і морального багажу. Зміст позакласної роботи підкоряється строго певним вимогам: науковості (встановлює певне співвідношення змісту шкільного предмета зі змістом науки); доступності (зміст зобов'язаний відповідати віковим особливостям учнів, не відхилятися від шкільної програми, провокувати бажання пізнання, до роботи з додатковою літературою, до дослідницької діяльності); актуальності і практичній значимості (зв'язок з життям); цікавості (учню повинно бути цікаво під час проведення позакласної роботи).

В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальну, групову та масову. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття «масовості», Б.М. Ступарик пропонує розрізняти форми позакласної роботи з трудового навчання за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові – до не структурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення про різні предмети та матеріали, про професії людей і т.д. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Матеріали експериментального дослідження творчості дітей
В наш час активно розвивається логічно-орієнтовний підхід у навчанні і вихованні дітей в дошкільних навчальних закладах, обговорюються його основні принципи і шляхи реалізації. Одним із важливих принципів такого підходу є врахування індивідуальних особливостей кожної дитини. Для цього педагогам, як ...

Визначення видів діяльності робітника
Визначуваний вид діяльності фахівця, який залежить від його освітньо-кваліфікаційного рівня. Робітник за фахом ”Слюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматики 2-го розряду ” закінчивши ПТУ отримує освітній рівень - професійно технічне, освітньо-кваліфікаційний - кваліфікований робітник друго ...

Організація профільного навчання на уроках математики і фізики
Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати: варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій); практичну орієнтацію освіт ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com