Методика виконання пейзажу у початкових класах

Сторінка 11

Наступним етапом нашої роботи стало визначення результативності експериментального дослідження.

Ефективність опанування молодшими школярами основ виконання пейзажу сформованість вміння передавати свої емоції та почуття засобами образотворчого мистецтва є запорукою продуктивної художньо-творчої діяльності дітей, що підтверджено досвідом роботи з учнями експериментального класу.

У процесі констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформованості в учнів навичок живопису школярів у процесі виконання пейзажу. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Мотиваційний критерій - характеризується наявністю інтересу дитини до творів живопису, потребою у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагненням до гармонії у відтворенні образів довкілля.

2. Когнітивний критерій - показує активність молодшого школяра у сприйманні довкілля, розуміння явищ навколишнього і способів їх відображення в образотворчому мистецтві; знання засобів образотворчого мистецтва, дієвість уяви, фантазії, вираженість інтуїції.

3. До діяльнісного критерію належать такі показники:

здатність у пейзажі відображати основні конструктивні особливості форм об’єктів;

уміння засобами лінії відтворювати зовнішні контури предметів, що входять у пейзаж;

адекватність відтворення пропорційних відношень цілого і частин;

уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваних об'єктів;

володіння техніками роботи художніми матеріалами (фарбами);

вміння відтворення характерних ознак натури;

здатність творчо реалізувати художньо-образне рішення;

ступінь самостійної діяльності учня при виконанні пейзажу (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості умінь виконання пейзажу: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку емоційність, пасивність у відтворенні художніх образів. Домінування мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвалу щодо образотворчої діяльності визначає репродуктивний її характер, відсутність бажання експериментувати (фарбами, лінією, формою тощо). Участь у пошуковій діяльності можлива лише за участю вчителя. Самостійні міркування про художні образи відсутні. У малюнках неадекватно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, пропорції і неправильно добирають засоби лінійного вираження, слабко володіють образотворчими засобами, несвідомо шукають кольорові і тональні відношення. За малюнком неможливо впізнати, який саме об’єкт зображено.

Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими предметами і явищами довкілля, намаганням імітувати художні образи. Домінантою мотивації до образотворчої діяльності цих дітей є бажання більше знати про образотворче мистецтво та цікаво на уроці. За допомогою учителя діти у своїх малюнках частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта і його пропорції. Часто плутаються у доборі лінійних засобів вираження пластики об’єкта. Невпевнено користуються лінією як виразним засобом. Володіють окремими художніми техніками. З помилками відтворюють кольорові і тональні відношення. За малюнком з труднощами можна впізнати, який саме об’єкт зображено.

Високий рівень сформованості умінь виконання пейзажу характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття краси пейзажного жанру. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, зацікавлено споглядають предмети і явища довкілля. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до образотворчої діяльності, потреба у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля. Ці діти активні у пізнанні довкілля й образотворчого мистецтва, розуміють явища навколишнього і способи їх відображення в образотворчому мистецтві, знають засоби образотворчого мистецтва. У своїх малюнках добре відображають основні конструктивні особливості форми об’єкта, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в ЕК і КК показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості умінь виконання пейзажу в учнів. Це дало підставу стверджувати, що учні в ЕК і КК мали однаковий потенціал до виконання пейзажу.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Це цікаво:

Зміст, форми і методи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні інформаційних технологій
Формування естетичної культури студентів- майбутніх фахівців соціальної сфери при вивченні інформаційних технологій є процесом складним і багатоаспектним. Провідне місце у ньому належить змістовому компоненту, який передбачає, насамперед, наявність системи у змісті художньо-естетичної освіти студен ...

Фізичний стан дітей молодшого шкільного віку
ВІк 6–7 років є критичним періодом в житті дитини, в якому закінчується становлення більшості фізіологічних функцій, в результаті чого дитина володіє достатніми фізичними даними для навчання в школі. В той же час цей період є найбільш сприятливим для закладання практично всіх фізичних якостей. Прод ...

Враховування навчальних можливостей учнів як основа диференційованого підходу у навчанні
Необхідною умовою ефективності навчально-виховного процесу є різнобічне знання особистості учня, його особливостей та можливостей. Для того щоб знати, що від дитини вимагати, треба знати, що вона може. Шлях розвитку індивідуальності лежить через розвиток інтересів, потреб, схильностей і здібностей ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com