Методика виконання пейзажу у початкових класах

Сторінка 6

Умовою успішної реалізації завдань формуючого експерименту було залучення учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва шляхом особистісно-емоційного сприйняття інформації та творів пейзажного жанру, а також керування художньо-творчим розвитком учнів з урахуванням вікових, індивідуальних, регіональних особливостей і необхідності формування навичок практичної роботи.

На нашу думку, безпосереднє спілкування з живописними картинами підвищує гостроту емоційних почуттів та оціночних суджень дітей. Тому ми використали поширену у початкових класах практику створення виставок картин і дитячих малюнків.

У процесі експериментального дослідження ми використали елементи особистісно-розвивальної педагогічної технології, автор якої С. Огурцова визначила особливості особистісного спілкування дітей з творами живопису [8, 9]. Узявши їх за основу, ми виявили такі типи особистісного спілкування дітей з живописом:

1) мистецтво ↔ дитина (твір живопису зацікавлює дитину, вона безпосередньо сприймає його, але у неї не може самостійно формуватись ставлення до самого мистецтва як елемента людської культури);

2) дитина ↔ мистецтво (дитина сприймає твір живопису, внаслідок цього у неї виникає бажання самій малювати, тобто створити щось подібне до того, що вона споглядала);

3) дитина ↔ мистецтво ↔ дитина (дитина сприймає твір живопису, проникається почуттями, а потім ділиться своїми враженнями з іншими дітьми);

4) дитина ↔ мистецтво ↔ педагог (дитина сприймає твори живопису, а тоді веде з педагогом бесіду за картиною, яка сприймалась нею);

5) мистецтво ↔ дитина ↔ педагог (твори живопису зацікавлюють дитину, а потім вона висловлює своє ставлення до картини, ділиться своїми враженнями в процесі бесіди з педагогом);

6) педагог ↔ мистецтво ↔ дитина (спочатку педагог знайомиться з творами живопису, а тоді, знайомлячи дитину з картинами, він ніби „підказує" дитині враження, нав’язує власну оцінку картини, техніки її виконання, виразно-зображувальних засобів, використаних художником).

Таким чином, існує багато типів спілкування дитини з живописом, та, на жаль, у сучасній практиці найбільш поширеним є останній тип, який, на нашу думку, недостатньо активізує особистісний фактор, не сприяє саморозвитку дитини. Вчитель є ініціатором оцінки творів живопису, при цьому його думка є нав’язаною дитині, так би мовити, не своєю, чужою. Тому ми більшою мірою схиляємось до типу "дитина ― мистецтво ― педагог", коли дитина сприймає твори живопису, самостійно намагається розібратись у виразно-зображувальних засобах, техніці виконання, застосованих художником, визначає настрій картини, звертається до педагога із запитаннями про незрозуміле, цікаве. У такому випадку педагог запитує дитину про її думки, судження, оцінки, повідомляє про своє розуміння авторського задуму.

Отже, наші зусилля були спрямовані на саморозвиток естетичних здібностей, збагачення духовної культури, формування особистості та розвиток творчого потенціалу молодших школярів. Йдеться про надання дитині незалежності та самостійності у проявах її почуттів та вербалізації власних суджень. Згідно з концептуальними засадами нашого дослідження розроблено педагогічні ситуації спілкування дітей з живописом, які дадуть змогу виявити характер особистісного ставлення дітей до живопису.

Ситуація 1. В класі один з кутків обладнаний шістьма репродукціями картин українських та російських художників (М. Сосенко „Хлопці на плоті", В. Власов „Портрет сина з чорним песиком", К. Білокур „Натюрморт Богданівські яблука”, І. Хруцький „Натюрморт", Л. Бродська „Морозний ранок" та С. Васильківський „Козача левада”), звучить класична музика у поєднанні із звуками природи.

Мета цієї ситуації: привернути мимовільну увагу дітей до картин. У тому разі, коли діти зацікавляться, педагог підходить до куточка і веде бесіду за змістом тих запитань, які поставлять діти, або запитує: що їх цікавить, про що хотіли б почути розповідь.

Ситуація 2. Клас обладнаний шістьма репродукціями або оригіналами картин українських, російських та зарубіжних художників (М. Мурашко „Вид на Дніпро”, П. Клас „Сніданок", А. Петрицький „Півонії", С. Колесніков „Напровесні", Г. Волошенюк „Портрет матері” та Т. Голембієвська „Світлана”).

Мета ситуації: з’ясувати, які жанри живопису дітям подобаються найбільше, як вони мотивують свій вибір. Молодшим школярам пропонується вибрати з поданих картин одну на день народження мамі (бабусі).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Це цікаво:

Знайомство зі школою, педагогічним колективом, основним формами про освіту, програмою та методичною літературою
Важливим початковим етапом проходження педагогічної практики є ознайомлення зі школою та її педагогічним складом. Я проходив практику в Старокостянтинівській ЗОШ I-III ступенів №6 (див. Фото школи Додаток А) з метою отримання та оволодіння певною системою професійних знань, умінь та навичок у проце ...

Мета, завдання і принципи організації профільного навчання
Проблеми становлення і розвитку української школи як основи національної системи освіти хвилюють сьогодні не лише педагогічну науку, педагогів-практиків, а й широку громадськість України. У нашій країні існує широка мережа навчальних закладів усіх рівнів. У них сьогодні відбуваються складні процеси ...

Модель формування системи теоретичних знань валеологічного характеру
Аналіз науково-методичної літератури, яка може бути розглянута в контексті проблеми формування валеологічних знань демонструє недостатність об'єму і всебічності досліджень в цьому найважливішому напрямі. Ґрунтуючись на результатах аналізу науково-методичної літератури, була розроблена методика форм ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com