Методика виконання пейзажу у початкових класах

Сторінка 7

Ситуація 3. Одна із стін класу обладнана шістьма репродукціями картин українських, російських та зарубіжних художників (С. Васильківський „Козача левада", С. Колесніков „Напровесні", К. Костанді „Хлопчик і гуси”, А. Камінська „Моя сестричка", О. Шовкуненко „Жіночий портрет" та П. Сезан „Персики та груші”).

Мета ситуації: виявити особистісне ставлення до манери письма художників. Дитині пропонується вибрати з цих картин таку, яку б і вона хотіла намалювати.

Ситуація 4. На одній із стін класу розташована репродукція картини М. Пимоненко „Збирання сіна на Україні”. Мета ситуації: виявити особистісне ставлення до картини як результату праці художника. Дітям пропонується умовно увійти до картини. Педагог запитаннями типу: „Уяви, що ти зустрівся з художником цієї картини і він сказав, що не закінчив її. Що б ти в ній ще домалював? Чому? ".

Ситуація 5. Клас обладнаний чотирма репродукціями картин українських та російських художників (К. Білокур „Натюрморт Богданівські яблука”, П. Кончаловський „Яблука”, Г. Світлицький „Колгосп в цвіту" та С. Колесніков „Напровесні".

Мета ситуації: виявити у дітей вміння аналізувати картини за манерою написання (постановка мазків, колорит картини), вчити їх висловлювати оціночні судження та вербалізувати їх. Педагог створює проблемну ситуацію: „Нам сказали, що можна послати на виставку одну із цих картин, яку б ти вибрав? Чому? ”.

На всіх етапах формуючого експерименту, забезпечуючи емоційно-позитивний зачин уроків, екскурсій, ігор та інтегруючи різні види мистецтва, використано такі методи: словесні (бесіда, дискусія та ін), наочні - ілюстрація (показ ілюстрованих посібників) та демонстрація (дитячі малюнки, сюжетні картини, демонстраційні таблиці), практичні - відтворювальні (з метою закріплення відомого) та тренувальні (з метою формування умінь та навичок). Крім названих методів ми використовували ще дві групи методів. Це - група методів стимулювання й мотивації (інтерес до навчання, почуття обов’язку, відповідальність у навчанні) та методи контролю й самоконтролю (усні, практичні). Виховними методами у нашому дослідженні стали методи впливу і переконання, методи організації практичної діяльності та методи стимулювання. Всі вони мали комплексний характер і використовувалися у постійно змінних конкретних навчальних ситуаціях, які визначалися означеними нами педагогічними умовами.

Враховуючи специфіку молодшого шкільного віку, ми застосовували систему пошукових методів, яка передбачала застосування творчих завдань щодо створення молодшими школярами художніх образів з уяви. У дослідженні ці завдання та їх розв’язання розглядаються з погляду творчої самореалізації учнів, а також оволодіння ними новими знаннями та способами творчої діяльності в зображенні пейзажу.

Щоб навчитися зображати природу, учням слід ознайомитися з основами кольорознавства та перспективи. Знаючи властивості та засоби виразності кольорів, володіючи способами передачі глибини та об'ємності простору й свідомо застосовуючи свої знання та навички, учні зможуть втілити на папері чи в іншому матеріалі власні творчі задуми у створенні різноманітних художніх композицій, зокрема, у пейзажі.

Але не тільки накопичення школярами мистецтвознавчих знань та оволодіння спеціальними практичними навичками були передумовами здійснення естетичного виховання. Важливим було й відчуття учнями духовного піднесення, емоційного напруження, що виникають від спілкування з мистецтвом, від власної творчої діяльності, від культури почуттів, пов'язаних з красою навколишнього світу. Створення на уроках образотворчого мистецтва позитивно піднесеної емоційної атмосфери, почуття радості, захопленості роботою сприяли розвитку творчих здібностей учнів, їх високій творчій активності.

Організацію занять з образотворчого мистецтва ми будували на принципах: нестереотипності, структурної різноманітності і режисури; залучення учнів до співпереживання, створення відповідно до теми уроку емоційного настрою (включення ігрових, казкових моментів, інших видів мистецтв); наявності трьох основних структурних компонентів уроку (відповідно до законів будь-якої творчості) - сприймання, формування творчого задуму, посильна творча реалізація.

Моделювання змісту уроків здійснювалося на основі єдності універсальних художньо-естетичних категорій (“малюнок”, “лінія”, “колір”, “форма”, “композиція”), які сприяли ефективному опануванню учнями специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтв та розумінню його цілісності через спільний тематизм. При цьому ми враховували індивідуальні особливості дітей, їх здібності, інтереси, тому на формуючому етапі експерименту надано переваги художньо-ігровим формам роботи. Для поглиблення знань учнів і формування цілісної картини навколишнього світу ми використовували елементи міжгалузевої інтеграції (змісту уроків різних дисциплін початкової школи, особливо природознавства) через спільність тем і розглядуваних проблем.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Це цікаво:

Вимоги до базового рівня володіння аудіюванням
Процес аудіювання полягає у сприйманні звукового ряду англійського мовлення: розрізненні істотних диференціальних ознак, характерних для тих мовних явищ, які аудіюються; впізнаванні цих явищ через порівняння їх ознак з ознаками відповідних їм внутрішніх образів; розумінні висловлювань через осмисле ...

Ситуативний підхід до вивчення англійської мови в середній школі
З перетворення України на самостійну державу виникла потреба у розбудові системи освіти, її докорінному реформуванні. З цією метою розроблена цілісна державна національна програма “Освіта”, головною метою якої є визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ ст. ...

Вікові особливості молодших школярів та урахування їх під час формування природничих знань
Організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних психологічних і вікових особливостей розумової діяльності, пізнавальних можливостей сприймання, ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com