Методика виконання пейзажу у початкових класах

Сторінка 8

Зарисовки й малюнки пейзажу виконувалися вже після того, як на найпростіших вправах учень засвоїв основні закономірності малюнка. Перед малюванням з натури пейзажу ми проводили екскурсію в природу, зробити начерки різних дерев. При цьому слід звертати увагу па те, що кожне дерево має свою будову. Наприклад, характер крони берези докорінно відрізняється від дуба, сосни, ялини. Розміщення гілок вказує на породу дерева, вони ростуть або перпендикулярно до стовбура, або вгору. Вік дерева також має значення; наприклад старі дуби відрізняються товстим стовбуром, в той час як молоді дубки високі й стрункі.

У природі безліч таких відмінностей, тому було необхідно перед тим, як малювати пейзаж, вивчити характер натури, її особливості. Під час малювання пейзажу ми нагадували учням про явища лінійної та повітряної перспектив. Додержування тільки лінійної перспективи не дає грамотного реалістичного зображення. Всі предмети, віддаляючись, не тільки зменшуються за величиною, але й ніби тануть у повітрі (завдяки сприймання повітряної перспективи), набуваючи неясного обрису, втрачаючи тонову контрастність. Ось чому об'єкти, що знаходяться ближче, треба було малювати чіткішими, проробляючи деталі, а все те, що знаходиться далі, малювати без подробиць.

Велике значення має освітлення - в різний період доби, в різну погоду, пору року змінюється вигляд, настрій пейзажу. Для формування відповідних уявлень ми демонстрували учням репродукції з пейзажів І. Левітана, О. Саврасова, Ф. Васильєва. Ці художники тонко відчували життя природи і вміли з великою емоційною силою передати її настрій. Крім того, розглядаючи репродукції, учні глибше розуміли значення повітряної перспективи при малюванні пейзажу.

Робота над пейзажем починалася з розміщення зображення на папері; намічаються пропорції окремих предметів, їхньої будови, після чого уточнювалися й промальовувалися деталі. Закінчували учні малюнок кольоровою проробкою всієї композиції.

Уроки малювання пейзажу з натури досить складні як за методикою, так і за організацією заняття. Проводили їх ми обов'язково на натурі, не підміняючи малюванням з пам'яті чи за уявою.

Одним з головних завдань у пейзажному малюнку була передача просторової глибини. Надзвичайно важливе значення мало послідовне застосування законів лінійної перспективи. Ми пам'ятали також про повітряну перспективу, тобто про зміну забарвлення предметів з віддаленням їх від спостерігача.

Перші пейзажні малюнки учні виконували олівцем, вони були невеликі за розміром. Найкраще вибирати відкриті місця, на яких на першому плані розташовані окремі об'єкти: будівля, кущ, дерево. При цьому було слід пам'ятати, що кожне дерево має свою будову. Крони дерев учні малювали як цілісні об'єми, відмічаючи найхарактерніші гілки та листочки. Дерева, кущі учні вчилися малювати у трьох вимірах, а не робити їх плоскими.

Композицію пейзажу слід починати з лінії горизонту. Якщо художника зацікавило небо, хмари, то він вибирає низьку лінію горизонту. Хмари мають менш густі тіні, ніж зображувані предмети, тому навіть темні грозові хмари не можна малювати надто щільними. Тіні хмар слід порівнювати з тінями на землі, і тоді ясно видно їх легкість тонів і м'якість окреслень (силуетів).

Якщо художник хоче передати на малюнку головним чином землю, її простори, він підносить горизонт. Перший план пейзажу дається у великому масштабі з чітко опрацьованими деталями. Усі предмети другого і особливо третього плану зменшуються і завдяки повітряній перспективі набувають неясного обрису, втрачають тонову контрастність. Малюють їх, не деталізуючи.

Зображаючи воду, враховують ступінь її прозорості, освітлення й тональні відбиття. Предмети, віддзеркалені навіть у спокійній воді, втрачають чіткість окреслень, глибокі тіні їх здаються світлішими, а світліші місця - темнішими, ніж у натурі. Об'ємні предмети дають у воді плоскі відображення, а тіні й освітлені місця сприймаються лише як темні і світлі плями. Причина в тому, що навіть найспокійніша вода рухається і не відбиває всіх променів. Відображення предметів у воді темне, розпливчасте. Бурхливу воду зображають послідовним зменшенням масштабності близьких і далеких хвиль з переходом до м'яких узагальнень на великій відстані. Тіні на хвилях прокладають по формі.

Малювання пейзажу в кольорі - всією палітрою чи в одному тоні - було найкраще починати з неба. Його тон, звичайно, найлегший, світлий; проклавши його, можна переходити до віддалених планів, а потім сміливо писати перший план як найяскравіше забарвлену частину пейзажу.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Це цікаво:

Джерела естетичного виховання
В естетичному вихованні дошкільників використовують різні джерела: а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за ...

Дидактичні цілі та загальні вимоги до використання засобів наочності на уроках
Принцип наочності втілюється через вже перелічені вище засоби, а також через актуалізацію чуттєвого досвіду, яким уже володіють школярі. У дидактиці перший вид називається зовнішньою, а другий – внутрішньою наочністю. Отже, наочний матеріал може сприйматися як під час самого уроку, так і до його пр ...

Соціальне навчання
У процесі соціалізації дитина засвоює велику кількість знань про суспільство, суспільні відносини, соціальні статуси і ролі, норми і правила соціальної поведінки і багато іншого. Він також набуває різні уміння і навики, які допомагають його інтеграції у суспільство. Причому найбільш інтенсивно цей ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com